Фольклорна колекція Університету Індіани (розповідь американської студентки )

 

Мене звати Саша Горил. Я отримала ступінь магістра бібліотекознавства в Університеті Індіани. Я також отримала ступінь в Інституті Росії та Східної Європи Університету Індіани. Я зараз аспірантка кафедри інформатики. Я досліджую цифрові фольклорні архіви. Зокрема, я порівнюю представлення магічної практики в шотландських і слов'янських архівах і бібліотеках. Я написала есе про суди над чаклунством у Східній Європі,  і тепер мені цікаво, як архіви представляють цю тему. Фольклорна колекція Університету Індіани допомагає моїм дослідженням.

Колекція містить понад 55 000 різних назв, включаючи: 1100 журналів і періодичних видань, 2570 звукозаписів і 1100 нот. Фольклорна колекція містить понад 100 монографій про український фольклор українською мовою - є ще багато монографій на цю тему англійською, російською та іншими мовами. Теми варіюються від їжі та одягу до забобонів та демонології. Деякі з моїх особистих улюблених книжок – це збірки українських казок. Незважаючи на те, що казки призначені для дітей, я думаю, що вони є важливою основою культури та спадщини. Крім того, казки можуть мати моральні повчання. Я хочу описати три книги та збірки, які, на мою думку, є цікавими.

                По-перше, я знайшла книгу про українські казки, яка називається «Українська народна казка». Цю книгу у 1987 році упорядкувала Л. Ф. Дунаєвська. Книга поділена на чотири частини, в яких аналізуються чотири різні типи казок- чарівна казка, казка про тварин, соціально-побутова казка, казкові сюжети у мистецтві. Ці категорії допомагають дослідникам краще зрозуміти казки. Аналіз описує історію та символи кожної категорії. Наприклад, дракони, також відомі як змії, вважаються і шахраями, і захисниками землі. Різні види птахів також мають різне значення. Значення, наприклад, тварин, висвітлює український світогляд. Народна казка є основою не лише культури, а й мови- унікальної ідентичності. У цьому є магія казки.

По-друге, хочу представити збірку народних казок, яка називається «Українські народні казки». Збірник вийшов у 1966 році, і містить 86 унікальних казок. Особливістю цієї книги є ілюстрації. Кожна казка супроводжується ілюстраціями українського народного мистецтва. Художник був Іван Катрушенко, який був радянським художником-олійником. Він був маловідомий у свій час, але я вважаю, що він зробив прекрасне мистецтво. Спеціалізувався на українському народному мистецтві. На зображеннях зображені люди в традиційному народному одязі та стилізовані тварини. Ілюстрація смілива та барвиста.  Очевидно, що мистецтво і казка можуть доповнювати одне одного.

По-третє, в колекції є книга про магію, яка називається «Магія українців: устами очевидця». Ця книга була видана в 2012 році і написана Лілією Мусіхіною. Вона етнограф і громадський діяч. Вона об’їздила всю Україну, щоб створити етнографію української магічної практики. Її дослідження виявили повсякденні магічні практики в українських селах. Одним із її висновків стало те, що традиційне народне лікування продовжує практикуватися. Цілу частину книги вона присвячує використанню різних рослин. Вона описує медичне використання рослин. Наприклад, вважається, що суміш так званої кульбаби і меду лікує екзему. Вона описує понад 100 різних рослин. Цікавим у цій книзі є те, що автор стверджує, що магічна практика не давня, а жива й сьогодні.

На закінчення, бібліотека Університету Індіани містить велику колекцію фольклорних матеріалів, багато з яких описують українську культуру українською мовою та іншими мовами. У цьому блозі я писала лише про монографії, але є фільми та звукозаписи, які також можна описати. Теми, які висвітлюють матеріали, дуже актуальні. Наприклад, є книги про магічну практику в слов'янських культурах- дослідження окультизму стають все більш популярними серед дослідників. Два роки тому в Америці вийшло масштабне видання про суди над чаклунами, яке українською мовою називається «Чаклунство в Росії та Україні, 1000-1900 : джерело». Статус фольклорних фондів у бібліотеках важливий, тому що дослідження фольклору сьогодні є дуже активними.

Презентація нової книги

 28 травня у музеї «Центр спадщини Вигодськоі вузькоколійки» відбулася творча зустріч з відомою українською письменницею Оксаною Кузів. Організатором зустрічі стала Старомізунська бібліотека-філія. Авторка презентувала увазі присутніх свій новий роман «БезсмертіЄ». Це вже 11 книга письменниці. Вона є авторкою таких книг як «В закапелках душі», «Адамцьо», «Ще мить», «Назови мене своєю», «Собача любов», «Єнчий світ», «Задивлена в небо». Її виступ  перед присутніми був  натхненним і красномовним, адже вона однаково щедро обдарована талантом і до писання, і до усного мовлення. Оксана Кузів вкотре підтвердила, що авторський коментар – це найкраща нагода пізнати книгу через її творця.  На зустрічі був присутній начальник відділу культури Вигодськоі ТГ Руслан Михайлович Курус. Слово від читачів виголосив Лапчук Михайло Григорович. Наприкінці зустрічі всі присутні мали можливість придбати книги письменниці та сфотографуватись з нею на пам'ять.  

  

Краєзнавча година «Золоті медові соти»

    20 травня, вже третій рік поспіль, за ініціативою ООН, відзначається Всесвітній день бджіл. Мета Дня – привернути увагу людства до важливості ролі бджіл в житті людини та екосистеми, а також до загроз для їх існування і заходів щодо їх збереження.

     Бджільництво у світі – дуже розвинена галузь. І це логічно – у більшості країн світу мед є неодмінною складовою щоденного раціону кожної сім’ї. Віск, прополіс, маточне молочко, бджолина отрута та інші продукти бджільництва вже давно широко застосовуються у косметології, фармації. Бути бджолярем – це значить, стати трохи бджолою, такою ж працьовитою й неспокійною. І це не просто красиві слова, клопоту у пасічника дійсно багато. Бджоляр повинен весь час піклуватися про здоров'я й комфорт своїх маленьких працівників, а ця праця не з легких. Тому ми  й дякуємо тим людям, чиї руки пахнуть медом.

  Сьогодні в музеї  «Центр спадщини Вигодської вузькоколійки» відбулася краєзнавча година «Золоті медові соти», на якому презентували книгу Ігоря Чудійовича «Іван Марцінків: голова проводу українських пасічників» (історія, бібліографія, статі та фото). Іван Марцінків: його називали  «паном-інспектором», пізніше – «сеньйором українських пасічників». Більше  дізнатися про бджоляра можна було на нашому заході.

   Захід організувала Шевченківська бібліотека-філія, з ініціативи бджоляра, колишнього голови сільської  ради Івана Чудика.

  Саме краєзнавча робота посідає важливе місце в діяльності бібліотек. Наші бібліотеки своїми заходами прищеплюють інтерес до історії, намагаються зацікавити літературою, викликати любов до мистецтва, підвищувати культурний рівень.  

 

  

 

 

ПУБЛІЧНІ БІБЛІОТЕКИ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД: ОСЕРЕДОК РЕГІОНАЛЬНОЇ ІНФОРМАЦІЇ. (онлайн консультація )

 24 травня 2023 р. науково-методичний відділ Івано-Франківської ОУНБ ім. І. Франка організував онлайн консультацію для бібліотек територіальних громад Івано-Франківщини. Модерувала захід Віра Хімейчук, завідувачка науково-методичного відділу обласної книгозбірні. Наша бібліотека теж взяла участь у консультації.

 

Вишиванка об'єднує Україну (До дня вишиванки 2023)

 Щиро вітаємо вас з Днем вишиванки - символом нашої національної культури та єдності українського народу. Це дуже важливий день для всіх нас, коли ми згуртовуємось разом, відчуваючи спільну ідентичність та любов до нашої Батьківщини. Вишиту сорочку, вишитий рушник передають з роду в рід та бережуть як безцінну реліквію. Нехай це свято зітре кордони й об'єднає українців по всьому світу. У важкі часи вишиванка є символом свободи та мужності, символ нескореності на шляху до Перемоги, незламності духу та стійкості. Сьогодні усі жителі нашої громади  можуть долучитися до урочистого дня, одягнувши  вишиті сорочки та вийти в них на роботу, навчання чи просто на прогулянку. Тим самим продовжити  споконвічні народні традиції  носіння етнічного вишитого українського одягу! Шануймо історію України, зберігаймо її духовні цінності!

            Сьогодні вишиванка України скроплена кровʼю, потом та сльозами її дітей. Крок за кроком, як хрестик за хрестиком ми виборюємо свою незалежність. Ворогу нас не здолати, бо ми непереможні. Мирного неба нам усім! Пам’ятаємо, Перемога дуже близько, тому готуємо свої вишиванки заздалегідь ! Слава Україні ! Героям слава!  

В цей день  бібліотекарі нашої громади доєдналися до свята і прийшли на роботу у вишиванках. Працівники бібліотек підготували чудову виставку вишиваних робіт «Вишиванка об'єднує Україну». У Будинку культури відбувся концерт,  присвячений цьому святу. . На свято прийшли не тільки мешканці Вигоди, але й люди з тимчасово окупованих територій.

 

  

«Митець з Божої ласки». (До 152 річниці з дня народження В. Стефаника)

  14 травня  2023 року  виповнюється 152 роки  з дня народження Василя Семеновича Стефаника – видатного українського письменника, громадського та політичного діяча, який увійшов в історію не лише української, а й світової літератури як автор правдивих соціально-психологічних новел з життя галицького селянства за часів Австро-Угорської монархії.

Хоч Василь Семенович написав за своє життя не так уже й багато, однак ім’я письменника стоїть поряд з іменами найвидатніших новелістів світу. Творча спадщина Василя Стефаника налічує 72 новели. Усі твори вражають реалістичністю зображених персонажів, оригінальністю стилю та художньою досконалістю, та були ще за його життя перекладені багатьма мовами світу.

Важко віриться, але Василь Стефаник не вносив правок у написане. Якщо щось не влаштовувало, він не закреслював написане, а жмакав аркуша, викидав та починав писати все заново від першого речення.

Його твори суперечливі та неоднозначні. Вони можуть подобатись та викликати захоплення та подив, а можуть, навпаки, лякати, жахати викликати нерозуміння. Але з впевненістю можна  сказати одне, вони не залишать нікого байдужими та запам’ятаються на довго. Адже мають сильний характер! Не вірите? Що ж, в такому випадку радимо прочитати хоча б один його твір, обрати який можна, переглянувши  книжкову виставку до 152-ї річниці  від дня народження Василя Стефаника, яка розгорнута в нашій бібліотеці. 

Лауреати Премії Стефаника 2023

 В Івано-Франківську 3 травня 2023 року назвали переможців щорічної премії імені Василя Стефаника в галузі літератури. Ними стали поетеса Власта Власенко (Богдана Ковалюк) та письменниця Аделя Григорук. 

                                      

     У номінації "Поезія", окрім Власти Власенко, претендували Василь Гостюк та Оксана Рубаняк. Проте під час таємного голосування журі визначили лауреаткою поетесу Власту Власенко. Письменниця Аделя Григорук перемогла у номінації "Документальна і науково-критична література (естетика, літературознавство, мистецтвознавство, українознавство, художня публіцистика, критика, мемуаристика)". Книгу Тетяни П’янкової "Вік червоних мурах" знято з розгляду, оскільки 22 березня 2023 року роман відзначили літературною премією імені Миколи Гоголя. Відповідно до п. 14 положення про премію імені Василя Стефаника на здобуття премії не висуваються твори, які вже були відзначені.

 

Бібліотека і ВПО

     Більше року наша країна переживає складну соціально-політичну ситуацію, наслідком якої є те, що велика частина людей покинули свої домівки і тимчасово перемістилися в інші регіони нашої держави. Відповідно до норм міжнародного права, вони становлять нову категорію людей – внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Кількість вимушено переміщених осіб з Донецької та Луганської областей, а також АР Крим на поточний момент уже перевищила 1 млн. осіб і сформувалась унаслідок кількох міграційних хвиль, безпосередньо пов’язаних з періодичністю та інтенсивністю бойових дій. Є сім’ї, що втратили житло та своїх близьких. 

    Працівниками бібліотеки проводиться активна робота із поновлення соціальних зв’язків переселеної особи: нові знайомства, спілкування, друзі. 

     Здебільшого переселенців до бібліотеки приводять їх нові знайомі чи родичі, які теж відвідують бібліотеку. Серед ВПО багато осіб, які відвідували бібліотеки і потребують цього в подальшому. Діти переселенців, які відвідують місцеві школи, потребують вивчення програмного матеріалу . 

    Серед наданих послуг – користування Інтернетом, видача книг, перегляд періодичних видань. У бібліотеці надавалась інформаційна підтримка. Ми можемо порадити, куди звертатись за допомогою і які документи необхідні. Бібліотека надає інформаційні матеріали щодо того, як знайти житло, отримати медичну та соціальну допомогу . Переселенці можуть шукати інформацію з працевлаштування та інші корисні ресурси в Інтернеті.  

    Нещодавно наша бібліотека отримала новий сучасний ноутбук. Це стало можливим завдяки сприянню Вигодської селищної ради  та особисто голові Миколі Мацалаку, Парафії Благовіщення Пресвятої Богородиці УГКЦ смт. Вигода та о. Василю Паньківу,  БО Українська освітня платформа, головному спеціалісту сектору економічного розвитку, інвестицій та проєктної діяльності Вигодської селищної ради Тетяні Настасяк.

    В нашій бібліотеці було проведено Годину інформаційної грамотності  для ВПО "Пошук необхідної інформації в Інтернет". 

 

Щиро вдячні

 Завдяки проєктній діяльності Вигодська  селищна рада. Парафія Благовіщення Пресвятої Богородиці УГКЦ смт. Вигода взяла участь у проєкті "СпівДія Ноут" (@spivdiia.org.ua), організованим БО Українська освітня платформа та виграла 15 сучасних ноутбуків з ліцензійним програмним забезпеченням. Наша бібліотека отримала два ноутбуки: Вигодська ПЦСБ та Новоселицька бібліотека-філія. Тепер бібліотеки зможуть надавати інформаційні послуги ВПО та мешканцям селища, підтримувати українську молодь у доступі до освіти, послуг реагування і самореалізації під час війни.     Щиро вдячні БО Українська освітня платформа, селищному голові Миколі Мацалаку, отцю Василю Паньківу та головному спеціалісту Тетяні Настасяк за допомогу закладам культури. Ця підтримка – свідчення вашого небайдужого ставлення до проблем. Дуже приємно, що в наш нелегкий час, існують такі люди, які завжди готові прийти на допомогу іншим. Роблять це безкорисливо, доброзичливо та від щирого серця.