22 травня 2018 р.

«Поет, у якого серце співає, а руки грають на гітарі»

Щиросповідальний. Метафоричний. Експериментатор. Яскравий носій українського менталітету у слові. Львів’янин з чітко вираженим припаданням до рідності, пов’язаної з Карпатами. Звісно, це – лишень короткий перелік вдатних висловлювань про, багатьом нам відомого Олеся Дяка.
Олесь Дяк – народився 8 листопада 1959 року в с. Радча на Івано-Франківщині. Закінчив технікум фізичної культури та  Львівський університет.
Він є автором вісімнадцяти поетичних збірок, а також автором та засновником багатьох літературних проектів, серед яких Проект увічнення пам’яті о.Ярослава Лесіва, літературної серії “Антологія краю”, освітнього проекту “Школа”, літературного конкурсу “Крилатий Лев». Серед його доробку збірки : «Той, що летить»(1990), «Тягар всевидящого ока» (1991) «Шипшинова моя душа» (2003), «Біла Любов» (2008) та інші.
Він є  також лауреатом фестивалів у жанрі співаної поезії. Його музичний доробок складають компакт-диски власних пісень : «Магія Львова», «Згадай мене».  Він є автором музичого фільму «Мандрівка по Львову». Член Національної Спілки письменників України з 1996 року. 
Сьогодні ми представляємо нашим читачам нову збірку поета «Політ водоспаду» (Дяк Олесь. Політ водоспаду. Поезії. – Дрогобич: Коло. 2012. – 148 с.).  Цю книгу в твердій обкладинці можна вважати своєрідним продовженням розмови з читачами. Це також спроба поета переосмислити світ та своє місце у ньому. В цій збірці яскраво проступає суміш філософічності, пейзажності та інтимності. Своєрідність поезії Олеся Дяка також у тому, шо автор іде до суті узагальнень через особистісний вимір. Філософські роздуми над життям та витонченість поетичних ліній – ось те, що наповнює збірку від першого до останнього рядка.
 







16 травня 2018 р.

На межі Сходу та Заходу

Є книги, які хочеться читати вічно. Упиватися кожною сторінкою, кожним реченням. Читати і читати. Якомога повільніше і якомога довше.  Саме такими є книги Алессандро Барікко. 
 Алессандро Барікко – відомий італійський письменник. Народився 25 січня 1958 року в Турині. Отримав ступінь по філософії та закінчив консерваторію по класу фортепіано, працював музичним критиком та телеведучим Його дебютом був роман «Замки гніву» (1991). А в 1993 році він став одним із засновників школи письменницької майстерності в Турині. Школа Холдена, названа на честь головного героя роману Дж. К Селінджера «Ловець у житі», існує й до цього часу. В 1993 році за роман «Море-океан» А. Барікко отримав премію Віареджо. Широко відомими стали екранізації за його творами – «1990. Легенда про піаніста» та «Шовк».
Сьогодні ми представляємо нашим читачам роман цього письменника «Шовк».
«Шовк»  - це історія про француза, який займається розведенням шовкопряда. У пошуках здорових личинок цієї комахи він вирушає до Японії, де його чекає любов в особі жінки, яка вражає його своєю загадковістю. У підсумку він виявляється вимушеним розриватися між своєю дружиною, що чекає його у Франції, і дивною японкою, яка зустрічає його «на самому кінці світу».
Ця історія подібна легкому шовку - вона також струмує, залишаючи приємні почуття, обволікає читача, не даючи йому вибратися зі свого ніжного полону до тих пір, поки не буде прочитана остання сторінка.
У даній книзі Алессандро Барікко демонструє легкий, ненав'язливий, дуже «поверхневий» стиль викладу. Характери героїв, місця і ситуації, в яких вони опиняються, в описах Барікко виглядають примарними, невагомими. Втім, це стає перевагою книги, робить атмосферу повісті особливою, не схожою ні на що інше. Неприродність героїв і їх емоцій здається задумом автора, адже в світі незвичайних почуттів і їх прояви не можуть бути звичайними, природними
Цей італійський роман став одним з найбільш пам'ятних бестселерів кінця 20-го століття. У той же час деякі критики публікували негативні відгуки про нього. Якщо вірити їм, «Шовк» - це «книга на один раз», порожній роман, нездатний вразити читача. Однак Барікко і не збирався нікого вражати в цій повісті. У ній він створює дивовижний, витончений світ, трохи розповідає про кохання, трохи про шовк, трохи про людей.
 

Приємного всім читання.
 
 

8 травня 2018 р.

Ви премогли – ми пам’ятаємо

У травні, у дні весняного буйноцвіття приходить до нас свято Перемоги, свято «зі сльозами на очах» ...      Свято Перемоги – особливе свято – величне, вистраждане… Подвиг героїв – переможців у цій жахливій війні непідвладний часу, як й наша щира та безмежна вдячність їм – людям, які виявили нездоланну мужність та незламність духу в боях за рідну землю та свободу країни.
До Дня Перемоги в селищі відбувся урочистий мітинг на вшанування пам’яті героїв тієї війни, а також  урочисте покладання  квітів до меморіалу героїв.  З урочистим словом на мітингу виступив селищний голова Ярослав Наум, було відправлено  урочистий молебень по загиблих, відбулася коротка концертна програма.
в бібліотеці - філіалі № 5 пройшла Година реквієм  «Свято слави, свято честі, свято Перемоги», а також було організовано тематичну книжкову  виставку.
 

 




 





 



 

 
 

4 травня 2018 р.

ЦЮ КНИГУ МАЮТЬ ПРОЧИТАТИ ВСІ!!

Визвольну боротьбу в Україні пробував художньо осмислити не один письменник – від маловідомого Свирида Онацьківського до мегапопулярного Василя Шкляра. Сьогодні ми представляємо ще одного письменника, який спробував осмислити ці події по- новому. Йдеться про роман А. Кокотюхи «Червоний».
Роман вийшов у 2012 році, завоював одну з премій «Коронації слова» і обігнав за накладом книги Стівена Кінга. Попри неоднозначність відгуків на нього – від цілком схвальних до розгромних – роман заслуговує на увагу хоча б тим, що автор зробив спробу відійти від одномірності в висвітленні подій та людей. Йдеться про його спробу показати  погляд з боку ворога, що є новим в сучасній українській літературі. Ця книга відкриє нам  очі на безліч важливих речей, і насамперед — відкриває нам правду, адже у творі наведено лише факти, які підтверджено документально. Попри неоднозначність сприйняття роман вартий того, щоб його прочитали, а тоді кожен сам вирішить, з ким він –  з прибічниками чи противниками.
23 серпня 2017 року в київському Кінотеатрі «Оскар» відбулася прем’єра одноіменного фільму ,а  з 24 серпня 2017 року — на День Незалежності України — стартував  його всеукраїнський широкий прокат .
Згадуючи минулі перемоги, ми стаємо сильнішими сьогодні. Тому давайте читати і  дивитися "Червоного».
Приємного всім читання та перегляду.