12 листопада 2013 р.

Скорботна свічка пам’яті людської

      Голодомор 1932 — 1933 рр. залишається незагоюваною раною на тілі українського народу. Якщо уявити сукупну чисельність населення у вигляді діаграми за роками народження, то утворюється вікова піраміда, в основі якої — діти перших років народження, а на вершині — довгожителі. Неприродні втрати населення утворюють у такій піраміді вищербини. Вищербина внаслідок Голодомору є найглибшою, і вона в дедалі згладженому вигляді повторюється в кожному наступному поколінні. Тепер не народжуються онуки й правнуки тих, чиє життя було перерване на початку 30-х рр.
Сучасне покоління громадян України пам’ятає своїх померлих від голоду дідів та прадідів. Ось тільки причина голодних смертей у 1932 — 1933 рр. залишається для багатьох нез’ясованою. Хтось прагне дізнатися: чому? Хтось залишається безпам’ятним, і таких багато.
         На відзначення цієї скорботної дати бібліотекою було проведено годину пам’яті  «Скорботна свічка пам’яті людської».  Під час проведення години пам'яті присутні були ознайомлені із свідченнями очевидців голодомору, які проживають у селищі і новими архівними документами. Було проведено також однойменну  книжкову виставку. На ній було представлено нову літературу по цій темі.    Виставка складалася з таких розділів: «З відкритих архівів», «Спогади свідків трагедії», «Тема голодомору в українській літературі», «Запалимо свічку пам’яті». Також відбулася хвилина мовчання пам’яті тих, хто загинув у ті трагічні роки
        Ми запрошуємо вас, наші читачі, вирушити разом з нами у дорогу до осмислення того, що відбувалося з нацією, в ті трагічні роки.