25 лютого 2016 р.

Довго щирими словами до людей промовлятиму я

Леся Українка, наділена потужними і стійкими громадянськими почуттями, високим благородним обов’язком, вірно і повноцінно служила людям, віддаючи свої сили, знання, енергію, талант боротьбі за їхнє щастя, за наближення і торжество на землі справедливості, добра, гуманістичних ідеалів. Літературна спадщина Лесі Українки – органічна і невіддільна складова частина української літератури й культури.
140 років тому, 25 лютого, на Волині, у Новоград Волинську, у сім’ї Косачів   народилась донька. Синьоока білява дівчинка із душею гордою і ніжною, серцем лагідним і чистим. Характером сильним, волею незламною. Мама назвала її Лесею.
                Багато уваги батьки приділяли вихованню дітей (їх було шестеро). Мама Лесі Українки – відома письменниця Олена Пілка, а батько – юрист і громадський діяч. Дитячі роки Лесі минали на поліссі. В краю соснових борів, таємничих лісових озер, росистих лук. Дівчинка росла веселою, жвавою, розумницею і чепурушкою. Була здібною і працьовитою, товаришувала з сільськими дітьми. Разом з братами і сестрами брала участь у народних святах. Одягали українські костюми, співали пісні,   грали народні ігри. Волинський фольклор вражав дівчинку своєю міфологією з її мавками, перелесниками, русалками. Маленька Леся так повірила в існування  лісових істот, що в ночі, таємно, бігала  в ліс і шукала там мавку. Пісня, казка, легенда, на все життя полонили уяву майбутньої поетеси

Готуючись до відзначення дня народження Лесі Українки - геніальної дочки українського народу, бібліотекою проведено мандрівку у творче життя « Довго щирими словами до людей промовлятиму я». Учні місцевої школи прочитали вірші  Л. Українки. В читальному залі було підготовлено книжкову  виставку на якій представлено  твори Л. Українки та літературу про неї.  В Інтернет центрі бібліотеки учасники переглянули документальний фільм про життя і творчість Л. Українки «Леся Українка Література і журналістика» із серії Постаті.

20 лютого 2016 р.

Міжнародний день рідної мови

     21 лютого у всьому світі  відзначають день рідної мови. Цю традицію започаткувала ЮНЕСКО у 1999 році, щоб привернути увагу до проблеми вимирання малих мов і підтримати мовне та культурне розмаїття.   Найбільший електронний довідник світу «Етнолог» у своєму останньому виданні подає статистику про понад 7 тисяч мов та діалектів, які існують на нашій планеті, і багато з яких знаходиться на межі зникнення.  Існує навіть спеціальна галузь лінгвістики – соцолінгвістика, яка вивчає процеси взаємодії мови та соціуму, описує статус та стан мов у різних країнах і визначає загрожені мови.
       Та чи можуть соціолінгвісти  зберегти ці мови від зникнення. І від чого зникають мови? Є різні чинники, які впливають на цей процес. Це кількість носіїв тієї чи іншої мови, мовна політика і мовне планування, економічна ситуація у тій чи іншій країні, процеси глобалізації тощо. А ще мови  зникають тому, що ними перестають розмовляти носії  цих мов, тобто замість рідної вони використовують  іншу мову, асимілюються. Нехтування мовою призводить до її поступового занепаду.
Багато людей сьогодні у світі докладають значних зусиль для того, щоб зберегти свої мови і передати їх наступним поколінням. Наприклад, у штаті Аризона,   мова інідіанців навахо викладається у школі і учні вчаться розмовляти мовою своїх предків. У Канаді існують двомовні школи і програми, в українських двомовних школах викладання проводиться і українською, і англійською мовами. 
    Україна має потужну законодавчу базу, яка регулює статус і функціонування мов, захищає мовні права та підтримує мовну мозаїку. Проте збереження рідної мови – це наша спільна справа. Українська мова пройшла тривалий і нелегкий період становлення і утвердження, і її прийдешнє залежить від нас.
    
Щоб зберегти найцінніший скарб  - МОВУ, потрібно докласти чимало зусиль.  Бібліотека  як осередок духовності  і культури також не може залишатися осторонь  цього процесу.   Саме тому працівниками Вигодської публічної  бібліотеки було проведено  поетичний  конкурс  «Батьківська мова моя». Захід пройшов в теплій, святковій атмосфері. Учні місцевої школи виступили  з поетичними творами  про мову.
Гості та учасники свята відчули пошану до усіх мов сучасного світу, дізналися про культурне розмаїття рідного краю, ознайомилися з яскравою та пізнавальною виставкою «Барви рідної мови». Цей захід розширив кругозір усіх учасників. Він відкрив багатобарвний світ рідної мови - своєї рідної для кожного народу й для кожного з нас. Адже визнання та пошана всіх мов є ключем до збереження миру.