22 травня 2014 р.

Роман Іваничук – майстер історичного роману

  Косівщина подарувала літературі відомого і популярного в Україні письменника, активного громадського і політичного діяча, одного з організаторів Товариства української мови ім. Т.Шевченка та Народного Руху України, депутата Верховної Ради України 1990-1994 рр., лауреата Державної премії України ім. Т.Шевченка (1985) Романа Іваничука. Ім’я Романа Іваничука як письменника пов’язується в читацькій  уяві передусім з його історичними романами “Червоне вино”, “Манускрипт з вулиці Руської”, “Вода з каменю” та “Четвертий вимір”. Вони займають на сьогодні основне місце у його творчому доробку, стали вагомим набутком української прози. Саме за історичні романи письменник удостоєний Державної премії УРСР ім. Т.Г.Шевченка. Та в його історичній романістиці видно не просто зображення тих чи інших подій минулого, не реконструкцію тих чи інших періодів, а постановку соціально-філософських і моральних проблем, які хвилюють наших сучасників.
  До 85-ї річниці з дня народження письменника бібліотеклю проведено Подорож у творче життя «Майстер історичного роману». Всі присутні на заході були ознайомлені з життєвим і творчим шляхом письменника. Присутні були ознайомлені з історією написання та нелегкою долею його роману «Орда». Під час проведення заходу було проведено обговорення «Орда». Було також проведено книжкову виставку «Роман Іваничук-майстер української історичної прози», на якій було представлено видання творів письменника.







8 травня 2014 р.

І знов салютує весна Перемозі

Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Година пам'яті  «І знов салютує весна Перемозі», присвячена пам'яті жертв Другої світової війни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим. Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.
    Ми   вшанували   пам'ять  тих,  хто  загинув  у  полум’ї  Великої Вітчизняної війни,  відбулося покладання вінків до пам’ятників полеглим героям ,  ми намагаємося виховувати  в  учнів  повагу  до  героїзму,  відваги  й  стійкості    полеглих героїв.