Король жахів і його королівство. Стівену Кінгу присвячується

Його називають Королем жаху. Але коли запитують, навіщо він пише свої жахливі історії, письменник відповідає: «Чому ви вважаєте, ніби у мене є вибір?» Сті́вен Е́двін Кі́нг (англ. Stephen Edwin King; нар. 21 вересня 1947, Портленд, Мен, США) — американський письменник, автор більш ніж 200 творів, серед яких понад 50 бестселерів у стилях жахи (англ. horror), фентезі, трилер, містика. Також писав під псевдонімом Річард Бахман (англ. Richard Bachman). опубліковано 55 романів, у тому числі 7 під псевдонімом Річард Бахман, 5 науковопопулярних книг, близько 200 оповідань, більшість з яких були зібрані в дев'ять авторських збірок. продано більш ніж 350 млн копій романів та збірок оповідань. Понад 70 екранізацій. Нагороджений медаллю «За особливий внесок в американську літературу». Пропонуємо нашим читачам короткий топ 12 найкращих книг короля жаху.

Отже 12 місце нашого хіт параду займає роман  

12. «Роза Марена»  

 

Таємниці сімейного насильства – основний посил книги «Роза Марена». Це історія жінки, яка відчайдушно потребує втечі від свого жорстокого, психопатичного чоловіка. Є тільки одна проблема: чоловік-поліцейський, і він дуже вправний у пошуку людей. Хоча Стівен Кінг називає цю книжку «розчаруванням», проте рейтинг і відгуки свідчать про зворотне. 

11. «Темна вежа IV: Чаклун і Кристал» 

 

У четвертої книги з циклу «Темна вежа» дія відбувається після розвалу Великої Імперії, де стрілок на ім’я Роланд намагається дістатися до далекої темної вежі. Четверта книжка з серії була опублікована в 1997 році. В основному вона оповідає про підлітковий період Роланда і його приреченої любові зі Сьюзан Дельгадо. «Чаклун і Кристал» — остання книга Dark Tower. Для деяких фанатів фінал книги дещо поспішний, повний розчарування.

10. «Рита Хейуорт і Втеча з Шоушенка» 

 

Повість в стилі реалізм "Рита Хейуорт" і "Втеча з Шоушенка" повністю суперечить загальному сприйняттю романів Стівена Кінга. Всі звикли до того, що він пише тільки книги жахів про клоунів-убивць, готелі з привидами і мега-віруси. Але чи є щось більш страшне, ніж перспектива бути засудженим до довічного ув’язнення за злочин, якого не скоювали? Спробуйте вижити, коли навколо садистські тюремні наглядачі і гвалтівники! Це – справжній реалістичний кошмар. Екранізація книги вважається однією з  найзворушливіших кінострічок свого часу.

9. «Мертва зона» 

 

Стівен Кінг запропонував читачеві неймовірний твір «Мертва зона» в кінці 70-х років. Неймовірна історія про Джонні Сміта, шкільного вчителя, зацікавлює  читача. Головний герой прокидається від коми з паранормальними здібностями. Коли він зустрічає божевільного політика, якому судилося стати президентом, то стикається з жахливим вибором, чи повинен він його вбити чи ні. Це захоплююча історія екранізована в 1983 році.

                               8. «Зелена Миля» 

 

Стівен Кінг випустив свою тюремну драму «Зелена миля» шістьма щомісячними публікаціями з березня по серпень 1993 року. Це історія про великого темношкірого чоловіка, засудженого до смерті за зґвалтування двох молодих дівчат. Головний герой дуже боязкий і тихий, але він має силу зцілювати хворих дотиком. Деякі критики звинувачували Стівена Кінга у створенні «магічного, негритянського» персонажа, але письменник категорично не погоджувався.   

7. «11/22/63»  

 Кінг провів чотири десятиліття, розглядаючи ідею написання про людину, яка повертається у часі, щоб запобігти вбивству Кеннеді. У 2011 році він, нарешті, написав книгу про це. Вчителя середньої школи знаходить портал у  1958 рік. У невеликому містечку недалеко від Далласа головний герой готується до великого дня. «11/22/63» — абсолютно блискучий твір і за версією «The New York Times» книга названа однією з найкращих. За мотивами книги знято серіал.

6. «Мізері» 

 

Такі автори, як Кінг, приваблюють багато божевільних шанувальників, але, на щастя, він ніколи не мав справу з ким-небудь на зразок головного персонажа книги «Мізері» Енні Вілкс. Божевільна героїня викрадає свого улюбленого автора і змушує його писати продовження улюбленої книги. Коли автор опирається, Вілкс дістає сокиру і починає рубати його. Це тривожна книга, і тільки через роки Кінг зрозумів, що все це було складною метафорою його бурхливої кокаїнової залежності. «Мізері» — це книга про кокаїн», — сказав він нещодавно. «Енні Вілкс — це кокаїн. Вона була моєю фанаткою номер один». 

5. «Жереб» 

Твір "Жереб" в оригінальній назві звучить як «Salem’s Lot». Мова йде про вигадане містечко Салем, в якому існують досить непрості люди, а точніше вампіри. Чоловік, схожий на Дракулу, переїхав у невелике місто в штаті Мен, де поступово велика частина міста перетворилася на вампірів. Вчитель середньої школи і його молода подруга почали опір, яке в підсумку повинно закінчитися повним знищенням всіх вампірів Салема. 

4. «Керрі» 

 

«Керрі» написана Стівеном Кінгом в жанрі містичного жаху. Це історія дівчинки з неблагополучної сім’ї, що володіє паранормальними здібностями. Завдяки їм, багато її таємних бажань втілилися в реальність. За всі глузування і приниження дівчинка помстилася особливою жорстокістю. На сторінках книги «Керрі» ви не знайдете співчуття. Автор показав важкі сторони підліткової психології.

3. «Сяйво» 

 

Під час написання роману «Сяйво» Стівен Кінг боровся з досить серйозною проблемою — з алкоголізмом. Це і стало основним елементом сюжету. Головний герой книги Джек Торранс, будучи ізольованим від зовнішнього світу, відчуває вплив темної сутності готелю і фантомів, що мешкають в його стінах. Стенлі Кубрик адаптував історію для великого екрану в 1980 році, і з часом картина «Сяйво» стала улюбленої класикою. 

2. «Лангольєри» 

 

 

Початковий проект книги «Лангольєры» був настільки довгим, що друкарські машини буквально не могли впоратися з ним, змусивши Кінга вирізати великий шматок. Читача захоплює історія про супер-вірус під назвою Captain Trips, який знищує близько 99 відсотків планети. Ті, що вижили збираються разом у двох таборах і ведуть остаточну війну добра зі злом. Це дуже амбітна книга, але Кінг зробив її бездоганною. Режисерська версія вийшла в 1990 році, а через чотири роки ABC перетворила її в міні-серіал. 

 1. «Воно» 

 

Роман Стівена Кінга «Воно» змусив більшість людей боятися клоунів. Це епічна історія, яка охоплює три десятиліття, розповідає про групу друзів із штату Мен, які борються з божевільним клоуном по імені Пеннівайз. Страшний клоун живе в каналізації свого міста. Вони думають, що вбили його в 1950-х, але через 30 років тому змушені воз’єднатися для фінальної битви. «Воно» — одна з найдовших книг Кінга, але багато людей прочитають її 1142 сторінки протягом декількох днів.

Ось ми і закінчили наш маленький хіт-парад. Тепер тільки вам вирішувати, з якої книги починати знайомство з творчістю Стівена Кінга і чи починати його взагалі. 

Тож всім, хто не боїться, приємного жахання.

19 вересня -день народження смайла

 

Кожен рік 19 вересня відзначається незвичайне свято – День народження дружелюбного електронного символу – День народження «Смайлика».

19 вересня 1982 року професор Університету Карнегі-Меллона Скотт Фалман (Scott E. Fahlman) вперше запропонував використовувати три символи, що йдуть підряд – двокрапку, дефіс і дужку – для позначення «усміхненого обличчя» в тексті, який набирається на комп’ютері. Це було серйозним поповненням електронного лексикону. Історія зберегла той самий лист, який Фалман відправив на місцеву електронну дошку оголошень, яка була прототипом сьогоднішніх форумів і в той час була основним засобом спілкування між співробітниками університету. Ось його лист: «19-Sep-82 11:44 Scott E Fahlman  From:  Scott E Fahlman I propose that the following character sequence for joke markers:   Read it sideways. Actually, it is probably more economical to mark things that are NOT jokes, given current trends. For this, use L

«Скотт Е. Фальман. Я пропоную наступну послідовність символів для маркерів жартів: Прочитайте це збоку. Насправді, мабуть, економніше позначати речі, які НЕ жартують, враховуючи сучасні тенденції. Для цього використовуйте L»

За понад 30 років свого існування «смайлик» став незмінним атрибутом електронного спілкування, і багато хто вже не можуть уявити, як можна було б без нього обходитися. І, звичайно ж, за цей час з’явилося безліч «смайликів», які несуть різне смислове і емоційне забарвлення. «Смайлик» замінює те, чого бракує в спілкуванні за допомогою чату або електронної пошти – інтонацію голосу і міміку. «Смайли» допомагають краще зрозуміти співрозмовника, вловити його настрій, врешті-решт, вони просто кумедні і викликають позитивні емоції.

Надішліть одне одному «смайлики» та отримайте тільки позитивні емоції!