21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці. До цієї дати в нашій бібліотеці  організовано книжкову викладку та  проведено тестування серед читачів на знання української мови: «Вгадай значення рідковживаних українських слів», «Як правильно сказати?», «Як добре ти знаєш українську мову?» Такі тестування стали в нашій бібліотеці доброю традицією. В тестуванні взяли участь читачі різних вікових категорій. 

 

 

 

  

 

Поетична естафета "На крилах Лесиних пісень". До 155-ї річниці з дня народження Лесі Українки

 

У жодній із світових літератур немає такого прекрасного сузір’я жінок письменниць, яке прикрашає українську літературу: легендарна поетеса Маруся Чурай, Марко Вовчок, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Ліна Костенко та ін. У цьому сузір’ї незгасною зорею сіяє ім’я Лесі Українки.  Вона належить до тих митців, що пережили свій час, а її твори збагатили скарбницю духовної культури. Цього року ми відзначаємо знаменну дату – 155-річчя від дня її народження.  Вигодська ПЦСБ провела поетичну естафету "На крилах Лесиних пісень"  всі бібліотеки нашої громади приєднатися до цієї акції 

Гнат Хоткевич - людина тисячі талантів.

 

12 січня виповнюється 148 років від дня народження Гната Хоткевича - видатного українського письменника, композитора, режисера, драматурга, перекладача, митця, історика, бандуриста, видавця, літературного критика, театрознавця, диригента, етнографа, педагога. Пропонуємо вашій увазі відеоролик про цю видатну людину.

2 лютого виповнюється 125 років від дня народження Валер’яна Підмогильного.

 2 лютого виповнюється 125 років від дня народження Валер’яна  Підмогильного. Письменник і перекладач, основоположник української урбаністичної прози. Представник Розстріляного відродження.  Валер’ян Підмогильний походив із бідної селянської родини. Після церковно-парафіяльної школи вступив до Катеринославського реального училища, потім навчався в Катеринославському університеті на юридичному і математичному факультетах, однак не закінчив освіти через скруту.

Свої перші пригодницькі оповідання Підмогильний публікував у шкільному журналі під псевдонімом «Лорд Лістер».  Першу збірку Підмогильний опублікував ще в 19 років — до неї входило дев’ять оповідань, написаних від 1917 до 1920 року. Деякий час він учителював і працював у видавництвах. 1921 року переїхав до Києва. 1924 року він став співзасновником письменницького об’єднання «Ланка», згодом перейменованого на МАРС (Майстерня революційного слова). Колегами Підмогильного були Григорій Косинка, Євген Плужник, Тодось Осьмачка, Марія Галич, Борис Антоненко-Давидович та інші яскраві представники тогочасної літератури. Протягом наступних років Підмогильний багато писав. Він брав участь у літературній дискусії 1925–1928 років про роль письменника в суспільстві. 1928 року вийшов друком роман Підмогильного «Місто» — перший урбаністичний роман в історії української літератури. 1932 року Підмогильний переїхав до Харкова, сподіваючись на кращі перспективи для своїх творів, й оселився в будинку «Слово». Та його сподівання не виправдалися: над головами українських літераторів уже висіла тінь прийдешніх репресій. 8 грудня 1934 року Валер’яна Підмогильного заарештували «за участь у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії». Наприкінці березня 1935 року Підмогильного засудили до десяти років таборів із конфіскацією майна. Його заслали на Соловки. У листопаді 1937 року «особлива трійка» НКВС переглянула справу Підмогильного й замінила ув’язнення смертним вироком. Вирок виконали негайно — письменника розстріляли в карельському урочищі Сандармох разом із понад тисячею інших представників української інтелігенції. 1956 року Підмогильний був реабілітований посмертно, однак його творів не видавали в Україні практично до самого розпаду Радянського союзу. 

 

Символ боротьби і самопожертви

 

Бій під Крутами 29 січня 1918 року став символом героїзму та самопожертви у боротьбі за незалежність. Це була блискуча оборонна операція, завдяки якій було затримано просування ворога, що дало змогу підписати Берестейський мир — акт міжнародного визнання Української Народної Республіки. 

В нинішній нашій боротьбі з рашистським агресором українські воїни-захисники виступають символічними нащадками і гідними спадкоємцями слави Героїв, й надлюдськими зусиллями, дорогою ціною виборюють волю і незалежність України, її майбутнє. Пам`ятаймо про подвиг українських Героїв! Слава Україні! Героям Слава! Смерть ворогам! Вперед до перемоги!