Свої перші пригодницькі оповідання Підмогильний публікував у шкільному журналі під псевдонімом «Лорд Лістер». Першу збірку Підмогильний опублікував ще в 19 років — до неї входило дев’ять оповідань, написаних від 1917 до 1920 року. Деякий час він учителював і працював у видавництвах. 1921 року переїхав до Києва. 1924 року він став співзасновником письменницького об’єднання «Ланка», згодом перейменованого на МАРС (Майстерня революційного слова). Колегами Підмогильного були Григорій Косинка, Євген Плужник, Тодось Осьмачка, Марія Галич, Борис Антоненко-Давидович та інші яскраві представники тогочасної літератури. Протягом наступних років Підмогильний багато писав. Він брав участь у літературній дискусії 1925–1928 років про роль письменника в суспільстві. 1928 року вийшов друком роман Підмогильного «Місто» — перший урбаністичний роман в історії української літератури. 1932 року Підмогильний переїхав до Харкова, сподіваючись на кращі перспективи для своїх творів, й оселився в будинку «Слово». Та його сподівання не виправдалися: над головами українських літераторів уже висіла тінь прийдешніх репресій. 8 грудня 1934 року Валер’яна Підмогильного заарештували «за участь у роботі терористичної організації, що ставила собі за мету організацію терору проти керівників партії». Наприкінці березня 1935 року Підмогильного засудили до десяти років таборів із конфіскацією майна. Його заслали на Соловки. У листопаді 1937 року «особлива трійка» НКВС переглянула справу Підмогильного й замінила ув’язнення смертним вироком. Вирок виконали негайно — письменника розстріляли в карельському урочищі Сандармох разом із понад тисячею інших представників української інтелігенції. 1956 року Підмогильний був реабілітований посмертно, однак його творів не видавали в Україні практично до самого розпаду Радянського союзу.
БібліоМандри
Блог Комунального закладу "Вигодської публічної центральної селищної бібліотеки"
3 лютого 2026 р.
2 лютого виповнюється 125 років від дня народження Валер’яна Підмогильного.
29 січня 2026 р.
Символ боротьби і самопожертви
Бій під Крутами 29 січня 1918 року став
символом героїзму та самопожертви у боротьбі за незалежність.
Це була блискуча оборонна операція, завдяки якій було затримано просування
ворога, що дало змогу підписати Берестейський мир — акт міжнародного
визнання Української Народної Республіки.
В нинішній
нашій боротьбі з рашистським агресором українські воїни-захисники виступають
символічними нащадками і гідними спадкоємцями слави Героїв, й надлюдськими
зусиллями, дорогою ціною виборюють волю і незалежність України, її майбутнє. Пам`ятаймо про подвиг українських
Героїв! Слава Україні! Героям Слава! Смерть ворогам! Вперед до перемоги!
22 січня 2026 р.
Щороку 22 січня українці всього світу відзначають День Соборності та Свободи України.
У січні 1918 року була проголошена Українська
Народна Республіка, а на територіях, що входили до Австро-Угорської імперії,
була заснована Західноукраїнська Народна Республіка. У грудні 1918 року лідери
обох держав в українському місті Фастові підписали акт об’єднання українських
земель.
22 січня 1919 року цей договір, що
увійшов у історію як «Акт злуки», був обнародуваний у Києві на Софійській
площі.
Це державне свято символізує єдність
всіх українських земель. І хоча державі тоді не вдалося зберегти цілісність та
незалежність, акт злуки став реальним втіленням вікової мрії українців про свою
суверенну державу.
Сьогодні відзначають 107-му річницю
проголошення Акту Злуки, що увінчав соборницькі прагнення українців обох частин
України. Нагадаємо всім землякам, що сила нації в єдності!
9 січня 2026 р.
12 січня - День українського політв'язня
Щороку в Україні 12 січня
відзначається День українського
політв’язня. Це день шани тих, для кого
переконання і цінності стали дорожчими за фізичну свободу. Традиція
відзначення дня політв’язня запроваджена 1975 року з пропозиції В’ячеслава
Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського
режиму. Дату обрали невипадково. 12-14 січня 1972-го радянська влада провела
найбільшу репресивну акцію проти українських дисидентів. Масові затримання
та арешти були помстою за їх боротьбу за незалежність України та творчість, що
доводила міфічність ідеології радянської людини.









.jpg)
