Сьогодні, 13 березня, відзначає свій 70-ти річний ювілей Марія Вайно.

Сьогодні, 13 березня, відзначає свій 70-ти річний ювілей відома прикарпатська поетеса, новелістка, кінодраматург, член Національної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України – Марія Вайно.Народилася вона 1956 року в с. Букачівці Рогатинського району, дитинство провела у м. Калуші. Закінчила філологічний факультет Чернівецького університету. Мешкає в Івано-Франківську.  Марія Вайно працювала вчителем української мови та літератури, старшим викладачем Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, літредактором, а згодом - редактором першого національного телеканалу, викладала в Прикарпатському національному університеті сценічну майстерність.   Марія Вайно - лауреат Всеукраїнського конкурсу „Коронація слова" 2000 року в жанрі кіносценарію за кіноповість «Чоловік у кредит, або Четвертий варіант» та 2001 року в жанрі роману за роман у новелах «Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету».

    Лауреат міської премії ім. І. Франка 2002 року в галузі літератури за роман у новелах „Теплий двір, або Рапсодія струнного квартету" та кіносценарії „Свекрушина". Лауреат обласної премії імені Василя Стефаника 2013 року за книги „Шкіци на одвірках" та „Станіславські фрески".

  Марія Вайно - цікава, несподівана, талановита письменниця, глибокий психолог, винятковий мовець, неординарний митець. Її поезія, новелістика, кіносценарії відзначаються своєрідним баченням, глибоким драматичним психологізмом, мають свою, несхожу з іншими, манеру творчого самовираження.    Письменниця виходить за межі традиційного і навіть перевершує себе, бо її неможливо передбачити на завтра. В кожному творі авторка відтворює глибоко психологічну драму повсякденного людського життя - драму, в якій криється філософська трагедія - трагедія простої людини. Кожна збірка письменниці допомагає краще усвідомити свою роль в даному оточенні, пізнати тонкощі стосунків між людьми, щоб залишити у цьому світі світлу частинку своєї душі. Своєрідне кредо Марії Вайно: «Найвища цінність у людях – мистецтво відчувати інших». Уся її творчість – це ода жінці, її долі, у якій вона керується почуттями.

 

Пророк свободи і добра

9 березня: день, коли народився чоловік, що розбудив Україну.

9 березня українці згадують ім’я, без якого важко уявити нашу історію, культуру і національну свідомість. У цей день народився Тарас Григорович Шевченко — поет, художник і мислитель, чия творчість стала символом боротьби за свободу і гідність.

Його життя — це історія великої сили духу. Шевченко народився у 1814 році в родині кріпаків у селі Моринці. Дитинство було важким: рання втрата батьків, бідність, тяжка праця. Але навіть у таких умовах у ньому жила велика мрія — творити.

Юний Тарас мав талант до малювання, і саме мистецтво стало його шляхом до свободи. У 1838 році завдяки друзям і відомим митцям того часу його викупили з кріпацтва. Ця подія відкрила перед ним нові можливості — він вступив до Петербурзької академії мистецтв і почав активно працювати як художник і поет. У 1840 році побачила світ перша збірка його поезій — «Кобзар». Ця книга стала справжнім явищем для українського народу. У своїх віршах Шевченко писав про історію України, про долю простих людей, про біль і несправедливість, але водночас — про надію та віру в майбутнє. Його слово було сміливим і правдивим. Саме за це поет зазнав переслідувань. У 1847 році його заарештували та заслали на військову службу з суворою забороною писати і малювати. Та навіть у найважчі роки Шевченко не зламався. Його думки, ідеї та віра в Україну залишалися сильнішими за будь-які заборони.

Тарас Шевченко став не просто поетом. Він став символом національного пробудження. Його твори допомогли українцям усвідомити свою історію, свою мову і свою гідність. Сьогодні його слова звучать так само актуально, як і понад півтора століття тому. Вони нагадують про те, що свобода ніколи не дається легко, але за неї варто боротися. Тарас Шевченко залишив по собі не лише книги і картини. Він залишив ідею — ідею вільної України, яка живе в серцях людей і передається з покоління в покоління.

І саме тому 9 березня — це не просто дата.

Це день, коли Україна згадує свій голос, свою силу і свою душу.  

Війна, що змінила кожного. 4-та річниця російського вторгнення

24 лютого 2022 року назавжди розділило життя українців на «до» та «після». О четвертій ранку російські війська здійснили масовану повітряну атаку по всій території України та почали повномасштабний воєнний наступ. Античний філософ Ціцерон писав: «Inter arma silent Musae», тобто, «Коли говорять гармати, музи мовчать». Але сучасність диктує свої правила життя: війна активізувала письменників та поетів. За чотири роки війни з’явилося багато творів на цю трагічну тематику. Ми хочемо ознайомити вас з літературою про війну, яка є в нашій бібліотеці.  

21 лютого - Міжнародний день рідної мови

Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Історія свята, на жаль, має трагічний початок.

 21 лютого 1952 року у Бангладеш (Східний Пакистан) пакистанська влада жорстоко придушила демонстрацію людей, які виражали свій протест проти урядової заборони на використання в країні своєї рідної — бенгальської, мови. Відтоді кожного року Бангладеш відзначає день полеглих за рідну мову. Саме за пропозицією цієї країни ЮНЕСКО проголосило 21 лютого Міжнародним днем рідної мови. А починаючи з 21 лютого 2000 року, цей день відзначаємо і ми, українці. До цієї дати в нашій бібліотеці  організовано книжкову викладку та  проведено тестування серед читачів на знання української мови: «Вгадай значення рідковживаних українських слів», «Як правильно сказати?», «Як добре ти знаєш українську мову?» Такі тестування стали в нашій бібліотеці доброю традицією. В тестуванні взяли участь читачі різних вікових категорій. 

 

 

 

  

 

Поетична естафета "На крилах Лесиних пісень". До 155-ї річниці з дня народження Лесі Українки

 

У жодній із світових літератур немає такого прекрасного сузір’я жінок письменниць, яке прикрашає українську літературу: легендарна поетеса Маруся Чурай, Марко Вовчок, Олена Пчілка, Ольга Кобилянська, Ліна Костенко та ін. У цьому сузір’ї незгасною зорею сіяє ім’я Лесі Українки.  Вона належить до тих митців, що пережили свій час, а її твори збагатили скарбницю духовної культури. Цього року ми відзначаємо знаменну дату – 155-річчя від дня її народження.  Вигодська ПЦСБ провела поетичну естафету "На крилах Лесиних пісень"  всі бібліотеки нашої громади приєднатися до цієї акції