Тих днів не змовкне слава

9 травня 1945 року назавжди ввійшло в історію як День Перемоги у найбільшій і найкривавішій війні XX століття на нашій планеті.  Низько вклоняючись мужності і подвигу наших дідів, дякуємо їм за Перемогу, за щастя жити, яке вони дарували нам.
8 Травня  у бібліотеці відбулася годна пам”яті Тих днів не змовкне слава.  Мета   заходу:  вшанувати  пам'ять  тих,  хто  загинув  у  полум’ї  Великої Вітчизняної війни,    показати  всю  жорстокість,  з  якою  знищували  наш  народ, виховувати  в  учнів  повагу  до  героїзму,  відваги  й  стійкості  співвітчизників,  вшанувати  всіх  учасників  захисту   Батьківщини. В заході прийняли участь учні місцевої школи та Вигодського РНКЦ. Під  час  свята  звучали  фронтові  пісні  у  виконанні учнів та вчителів місцевої музичної школи.
Учнями були прочитані вірші українських поетів про війну (прозвучали вірші В. Симоненка,Л.Костенко,М. Рильского).
Захід завершився хвилиною мовчання в пам”ять про  тих хто загинув борючись з фашизмом.

І знов салютує весна Перемозі

Щороку в травні ми відзначаємо День перемоги. Дорогою ціною заплатив український народ за участь у найстрашнішій за всю світову історію війні 1941-1945 рр. Не щезне в пам'яті людській, не йде в забуття великий подвиг і велика трагедія нашого народу - його битва, його перемога над фашистами. Можна по-різному ставиться до Великої Вітчизняної війни, по-різному її називати, але хіба можна забути тих, хто віддав своє життя для щастя інших. Година пам'яті  «І знов салютує весна Перемозі», присвячена пам'яті жертв Другої світової війни - це лише маленька часточка великої данини пошани полеглим. Нелегке наше сьогодення не може заступити радості приходу весни, а разом з нею і Дня Перемоги. Цей день залишиться для нас завжди затьмареним від гіркоти втрат і осяяний сонцем Перемоги. Його наближували, як могли, люди, котрим було дуже нелегко в ті воєнні літа і яким найважче сьогодні. У довічному боргу наше покоління і перед тими ветеранами війни, кому пощастило пройти через чорнило битв і дожити до світлого Дня Перемоги. Все менше їх залишається в життєвому строю. Даються взнаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. їхні груди вкриті медалями, на скронях - сивина. Але вони пам'ятають ті страшні часи, хоч часто їм і не хочеться про них згадувати. Переможне завершення Великої Вітчизняної війни значило крах гітлерівського "нового порядку", звільнення поневолених народів Європи, врятування світової культури і цивілізації від фашизму. День 9 травня став Днем Перемоги, великим святом всього людства.

    Ми   вшанували   пам'ять  тих,  хто  загинув  у  полум’ї  Великої Вітчизняної війни,  відбулося покладання вінків до пам’ятників полеглим героям ,  ми намагаємося виховувати  в  учнів  повагу  до  героїзму,  відваги  й  стійкості    полеглих героїв.  

 

 

 

 

Скорботна свічка пам’яті людської

      Голодомор 1932 — 1933 рр. залишається незагоюваною раною на тілі українського народу. Якщо уявити сукупну чисельність населення у вигляді діаграми за роками народження, то утворюється вікова піраміда, в основі якої — діти перших років народження, а на вершині — довгожителі. Неприродні втрати населення утворюють у такій піраміді вищербини. Вищербина внаслідок Голодомору є найглибшою, і вона в дедалі згладженому вигляді повторюється в кожному наступному поколінні. Тепер не народжуються онуки й правнуки тих, чиє життя було перерване на початку 30-х рр.
Сучасне покоління громадян України пам’ятає своїх померлих від голоду дідів та прадідів. Ось тільки причина голодних смертей у 1932 — 1933 рр. залишається для багатьох нез’ясованою. Хтось прагне дізнатися: чому? Хтось залишається безпам’ятним, і таких багато.
         На відзначення цієї скорботної дати бібліотекою було проведено годину пам’яті  «Скорботна свічка пам’яті людської».  Під час проведення години пам'яті присутні були ознайомлені із свідченнями очевидців голодомору, які проживають у селищі і новими архівними документами. Було проведено також однойменну  книжкову виставку. На ній було представлено нову літературу по цій темі.    Виставка складалася з таких розділів: «З відкритих архівів», «Спогади свідків трагедії», «Тема голодомору в українській літературі», «Запалимо свічку пам’яті». Також відбулася хвилина мовчання пам’яті тих, хто загинув у ті трагічні роки
        Ми запрошуємо вас, наші читачі, вирушити разом з нами у дорогу до осмислення того, що відбувалося з нацією, в ті трагічні роки. 

 

 

 

«Стала пам’ять людським обеліском»

 

Напередодні Дня Перемоги у Великій Вітчизняній війні згадаємо своїх дідусів та їхніх товаришів – ветеранів, що здобували для нас, своїх нащадків, можливість жити у вільному світі. Нехай ті страшні дні вже так далеко від нас, але вони були, це наша історія, це фундамент нашого сучасного життя. Нам важко уявити, через що довелося пройти мільйонам людей, що брали участь у тій кривавій, страшній війні. Та давайте будемо пам'ятати – з вдячністю та смутком – про те, як рідні нам та зовсім незнайомі люди віддавали своє життя за Батьківщину, волю, світле майбутнє своїх дітей. Вони щиро сподівалися, що таке горе ніколи не спіткає нас, вони хотіли, щоб війна назавжди лишилася для нас лише спогадом, легендою, тяжким уроком долі та ніколи – нашою дійсністю. Вони ні защо б не хотіли, щоб ми повторили їхній шлях. Вони нічого в нас не просять. Їх вже небагато лишилося в живих. Це не вони розв’язували світові конфлікти, не вони грали в жорстокі політичні ігри, жертвуючи життями людей. Але це вони поклали тому край, врятували нас! І ми мусимо пам'ятати. Тому що пам'ять і вдячність – це все, що ми можемо дати нашим ветеранам. І це зробить кращими нас самих і наш світ.
            І незважаючи на всі жертви та страждання День Перемоги – це світлий день. Це день, в який стало зрозумілим, що все це було не дарма, що збулися мрії, що майбутнє – у наших руках. Це день, в який відлік часу можна було б починати спочатку, бо настала нова епоха – волі, миру, можливостей. І за все це ми маємо дякувати їм – нашим ветеранам!
     Кожного року наша бібліотека проводить заходи присвячені Дню Перемоги. Ми організували книжкову виставку «Невмируще свято Великої Перемоги»,а також провели годину пам’яті «Стала пам’ять людським обеліском». Ми розповідаємо дітям яку  ціну,  заплатили наші батьки і діди за сьогоднішній мир в Україні, за надану можливість наступним поколінням жити, народжувати і виховувати дітей. Будемо ж гідні ратного і трудового подвигу наших батьків.