31 березня 2021 р.
Всеукраїнська нарада щодо впровадження оновленої статистичної звітності
Осяяні світлом Генія
Комітет з Національної премії імені Тараса Шевченка - найвищої державної нагороди України в галузі культури і мистецтва, назвав цьогорічних лауреатів. На основі пропозицій Комітету президент України має ухвалити відповідне рішення про присудження премії. Як відомо, з 2017 року премію присуджують у п’яти номінаціях: літературі, публіцистиці, журналістиці; музичному мистецтві; театральному мистецтві; кіномистецтві; візуальному мистецтві.
у 2021 році, в номінації “література” премію отримає: письменниця Оксана Луцишина із романом «Іван і Феба». Отже, знайомтесь: лауреат Шевченківської премії в області літератури: Оксана Луцишина.
Народилася 1974 року в Ужгороді. Письменниця, перекладачка, літературознавиця. Закінчила факультет романо-германської філології Ужгородського національного університету. Під час навчання проходила стажування у Канзаському університеті в США. Працювала викладачкою іноземних мов (англійської і французької).
2002 року вступила на магістратуру університету Південної Флориди в США. Захистила магістерську роботу — порівняльне дослідження романів Оксани Забужко та алжирської франкомовної авторки Ассьї Джебар. У 2012—2013 роках стажувалася в Ягеллонському університеті у Кракові. В Джорджійському університеті у 2014 році захистила докторську дисертацію (Ph.D.) на тему “Великий фантасмагоричний сезон: проза Бруно Шульца у світлі теорій Вальтера Беньяміна (“Твору про пасажі”)”.
Нині мешкає у місті Остін, штат Техас, США, викладає українську літературу в Техаському університеті. Є автором книг
Усвідомлена ніч” (Гранослов,1997). “Орфей Великий” (Зерна, 2000).
“Я слухаю пісню Америки” (Видавництво Старого Лева, 2010).
Вірші Феліцити” (Видавництво Старого Лева, 2018).
“Збірка новел: “Не червоніючи” (Факт, 2007)
Шевченківську премію їй було присуджено за роман «Іван та Феба» Іван і Феба» — роман Оксани Луцишиної, дія якого розгортається в останні роки радянської влади й у перші роки української Незалежності. Після навчання у Львові та участі у Революції на граніті Іван повертається в рідний Ужгород, де одружується з поеткою Марією, що називає себе Фебою. Львів та Київ — міста з бурхливим політичним життям, Ужгород натомість вирізняється дещо гротескною атмосферою патріархального сімейного укладу та раннього капіталізму по-українськи. Тут легко обійтися без спецефектів із горору чи трилера: сама реальність повсякденного життя підказує ходи, які за напругою можуть посперечатися з творіннями Кінга або Кустуріци.
Урочиста церемонія нагородження лауреатів Національної премії імені ТарасаШевченка 2021 року відбудеться 22 травня у Каневі.
7 березня 2021 р.
Шевченко - Геній і Слава України
Щовесни, коли тануть сніги,
І на рясті
просяє веселка,
Повні сил і
живої снаги
Ми вшановуєм пам'ять Шевченка
Кожному народові Бог дав величну постать, котра була б проявом його душі,його зорею… В українців такою постаттю є Тарас Шевченко – Велетень Духу,український Мойсей, Пророк, Батько, Кобзар… Тарас... У цьому імені вся історія наша, все наше буття. Уявити себе без Шевченка – все одно, що без неба. Він – це Україна. І не знайти такого анато¬мічного скальпеля, який би міг відділити одне від одного. Це … на всі часи, доки й світу.Шевченко – явище унікальне. Він – вершинна парость родового дерева нашої нації і хранитель духу народного. Він – той, хто дивиться на людей душею…
В Україні і на всіх континентах світу Шевченкові встановлено понад тисячу двісті пам’ятників. До них приходять сотні тисяч людей, щоб віддати свою пошану Кобзареві. По-народному глибинне шевченківське слово – то невичерпна скарбниця поетичної мудрості й краси. До Шевченка треба доростати всім життям. Його геній розрісся, як дерево, простягнувши крону над віками.
На відзначення 207-ї річниці з дня народження Пророка в у центральній бібліотеці комунального закладу «Вигодська публічна центральна селищна бібліотека Вигодської селищної ради» відкрито книжкову виставку «Шевченко – геній і слава України». На ній представлено книги і матеріали про життя і творчість Кобзаря.
Нехай гордий український дух Великого Кобзаря перебуває завжди з нами!
Нехай вогонь його слова запалює в наших душах Віру, Надію, Любов до рідної землі і свого народу!
25 лютого 2021 р.
І довго щирими словами до людей промовлятиму я
Леся Українка - символ, людина, творець та найсильніша жіноча постать нашої країни. Українська духовність одержала через її ім'я нове звучання. Леся Українка є витонченим майстром слова, а за духовною поставою і силою таланту, однією з найяскравіших поетес в літературі усіх народів. Вогняне слово поетки залишилося винятковим у всеєвропейському мірилі та світовому масштабі. Лариса Петрівна Косач (Леся Українка) народилась 25 лютого 1871 року в місті Новограді-Волинському, тепер Житомирської області в інтелігентній, літературній родині. За своє коротке життя залишила нащадкам великий літературний доробок – полум'яну поезію, філософську драматургію, талановиту прозу, оригінальні публіцистичні та критичні статті, переклади. Вона бачила світ у образному сприйнятті: воно було у Лесі настільки всеосяжне, що виявлялося не лише в художньому слові, а й у роботі пензлем, у майстерній грі на фортепіано.
Леся Українка різко розширила традиційні жанри української літератури. Вона також принесла нові образи - з Давнього Єгипту , давньоєврейської історії , періоду раннього християнства , європейського Середньовіччя. У роботах на тему національно-визвольної боротьби з'являються нові образи борців за волю, незалежність, свободу України (поема «Самсон», поетичний цикл «Сльози- перли», «Невільницькі пісні», «Триптих», «Оргії»). Основними джерелами творчості Лесі Українки стали її власні переживання. Завдяки їм в українській поезії з'явилися надзвичайно прекрасні по глибині ліричності, душевного драматизму і психологізму твори.
Сьогодні виповнюється 150 років з дня народження Великої дочки українського народу. До цієї дати Українки наша бібліотека, підготувала онлайн захід «На крилах Лесиних пісень», а також одноіменну тематичну книжкову виставку виставку.
Відео можна переглянути за посиланням
https://www.facebook.com/778311712323101/videos/239755297788942
27 січня 2021 р.
29 січня 1918 року, відбувся бій під Крутами.
Крути – одна з трагічних і водночас легендарних сторінок в історії українських визвольних змагань 1917-1921 років. Бій під Крутами відбувся на залізничній станції «Крути» в сучасній Чернігівській області, за 130 кілометрів від Києва. Тривав він понад п'ять годин. Українські війська зайняли оборону біля станції Крути. Вранці 29 січня 1918 розпочався наступ на українські позиції 4-тисячного більшовицького загону петроградських і московських червоногвардійців. Українське військо, якому судилося вступити в криваву сутичку з цією ордою, налічувало близько 300 бійців Студентського куреню, 250 – Першої української військової школи та майже 40 гайдамаків – оце й усе.
Бій тривав до вечора, було відбито кілька атак, бойові втрати складали до 300 убитих, поранених, полонених. Командир Аверкій Гончаренко віддав наказ відійти до ешелону, який чекав за 2 км. Відступаючи, частина студентської сотні потрапила в оточення, відчайдушно атакувала, але сили були нерівні. Одна чота (взвод) студентів у сутінках втратила орієнтир і вийшла на ст. Крути, уже зайняту червоноармійцями. 27 полонених юнаків (студентів і гімназистів) було розстріляно. Наймолодшим полеглим було по 16 років.
Затримка просування армії Муравйова дала можливість укласти Берестейський мирний договір, що означав міжнародне визнання української незалежності. Щороку 29 січня в Україні відзначають День вшанування пам’яті Героїв Крут. Відповідний указ президента був підписаний 15 січня 2007 року.
До цієї дати в центральній районній бібліотеці смт. Вигода для молодих користувачів бібліотеки було організовано виставку- пам’ять "Велич і безсмертя героїв Крут". де представлені книги, статті, художні твори, поезії, невідомі і маловідомі документи, матеріали, свідчення, історичні статті
Підписатися на:
Дописи (Atom)