Вже стало доброю традицією кожної осені чекати нового роману молодого українського автора Макса Кідрука. Але цього року він потішив своїх прихильників новою книгою навесні. Це збірка оповідань під назвою «Заради майбутнього», до якої увійшли і твори, що публікувалися раніше у різних виданнях і зовсім нові оповідання. Що можна сказати про книгу? Трохи несподівано сприймати Кідрука як автора малої літературної форми, а все інше чисто по-Кідруковому: це і жахи, і містика, і техно, і реальність, яка може бути і веселою, і сумною, і жорстокою. Хочу зупинитися на деяких з оповідань.
«Ельвіра» - це не тільки і не стільки про бойові дії на Сході, як про те, що війна кардинально змінює не тільки долі, але й людські характери. Доброта може перетворитись на жертовність, байдужість на ненависть, боягузтво на озлобленість. Та попри все треба залишатися Людиною.
«Знову і знову» розкриває тему помсти. Двоє героїв оповідання стали жертвами підлого обману. Вони не знайомі між собою, живуть у різних містах, але обоє вирішили помститися кривдникам. В результаті гине і сам шахрай і його жертва. От і думай, читачу, чи потрібна була помста ціною власного життя.
Хто з вас пам’ятає шкільну програму з української літератури? Враження таке, ніби її складали спеціально так, щоб учні не хотіли читати. А що може вийти з отакого ставлення до програмового матеріалу розкаже автор у оповіданні «Моя література».
На відміну від багатьох програмових творів, книги Макса Кідрука читати цікаво завжди і у будь-якому віці. То ж хочу побажати автору нових творчих здобутків, а всім його шанувальникам набратися терпіння і дочекатися, коли восени вийде новий роман автора «Доки світло не згасне назавжди».
«Ельвіра» - це не тільки і не стільки про бойові дії на Сході, як про те, що війна кардинально змінює не тільки долі, але й людські характери. Доброта може перетворитись на жертовність, байдужість на ненависть, боягузтво на озлобленість. Та попри все треба залишатися Людиною.
«Знову і знову» розкриває тему помсти. Двоє героїв оповідання стали жертвами підлого обману. Вони не знайомі між собою, живуть у різних містах, але обоє вирішили помститися кривдникам. В результаті гине і сам шахрай і його жертва. От і думай, читачу, чи потрібна була помста ціною власного життя.
Хто з вас пам’ятає шкільну програму з української літератури? Враження таке, ніби її складали спеціально так, щоб учні не хотіли читати. А що може вийти з отакого ставлення до програмового матеріалу розкаже автор у оповіданні «Моя література».
На відміну від багатьох програмових творів, книги Макса Кідрука читати цікаво завжди і у будь-якому віці. То ж хочу побажати автору нових творчих здобутків, а всім його шанувальникам набратися терпіння і дочекатися, коли восени вийде новий роман автора «Доки світло не згасне назавжди».
Немає коментарів:
Дописати коментар