Нові горизонти Володимира Єшкілєва

 

Володимир Єшкілєв – сучасний український письменник-постмодерніст, майстер прозового твору, поет, есеїст, кінодраматург, сценарист та мандрівник. Дописувач, редактор та засновник кількох провідних літературних часописів. Колумніст низки українських періодичних видань, зокрема «Репортеру», «Галицького кореспонденту», «Пост-поступу» та «Львівської газети». Почесний член Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України. Джерело: 

Народився в 1965 році. У 1988 році закінчив Івано-франковський державний педінститут ім. В.Стефаника   У 1990 році закінчив Мюнхенський католицький університет.   У 1988-1989 викладав в івано-франковському інституті нафти і газу, потім три роки працював в школі. З 1992 по 1996 викладав в економіко-правовому інституті м. Чернівці.

Єшкілєв - редактор одного з номерів культурологічного журналу «Четвер» - «Імперія» (1992); ініціатор видання філософсько-культурологічного журналу «Плерома» (1996), керівник проекту і основний автор глосарійного корпусу Малої української енциклопедії актуальної літератури (1998).

За цю  працю він  отримав нагороду, в номінації «Кращий проект року» V Всеукраїнського форуму книговидавців (1998). Куратор художньої виставки «Ознака».  Йому належить ідея класифікації сучасного літературного процесу, що витікає з уявлень про існування рустикального, модерністського і постмодерністського дискурсів.

Єшкілєв розробив оригінальну історико-філософську концепцію «втраченої української книги» і «російського безкнижжя», що багато в чому визначили, на його думку, парадигму культурного розвитку України і Росії. Пише по-російськи і по-українськи. Його твори перекладалися польською мов Серед нових книг письменника представляємо новий твір  фантастичну трилогію «Фаренго ».   

Це - перша українська фантастична епопея в жанрі space opera. Її дія розгортається в майбутньому, коли людство, залишивши планету-колиску, досягає чергової кризової межі. Розслідування несанкціонованого проникнення в системи корабля-розвідника несподівано для всіх виявляє загрозу набагато вищого порядку. Слідча група зустрічає спротив не лише невідомого ворога, але й політиків, які грають у власні ігри.

Перше враження - не очікував. Не очікував від українського автора настільки якісної і захопливої фантастики в моєму улюбленому жанрі - науковій фантастиці в стилі космічної опери ("Зоряний корсар" написаний Олесем Бердником в іншу епоху, а Василя Головачова, хоч він і жив в Дніпрі, українським письменником вважати не можна). Цікаво стає одразу, після перших прочитаних речень, і до кінця, без жодних перерв на нудні описи чи розмірковування. З одного боку, все просто і за законами жанру: є міжзоряна Імперія, і її вороги, зовнішні і внутрішні; є розвинені наука й технологія , але є і релігійні культи; є артефакт, який всі шукають і ворог, що стає спільником. І в той же час сюжет складний, але надзвичайно добре продуманий. Якщо подія згадана, то вона обов'язково матиме наслідки. Деякі сцени написані так проникливо, що й досі стоять перед очима. Персонажі цікаві, харАктерні. Цікаве, своєрідне бачення майбутнього. Порівняти можу лише з "Дисфункцією реальності" Пітера Гамільтона, та, можливо, з "Вавілоном 5". Категорично рекомендую до читання!

Вітаємо переможців

 

  

Бібліотека… З давніх часів вона є скарбницею людських знань. Тут у тиші читальних залів можна зустрітися з улюбленими героями, одержати необхідну інформацію, підготувати реферат, поспілкуватися з цікавими людьми або просто відпочити з книгою чи журналом у руках. Бібліотека – це книжковий храм, джерело ідей і скарбниця думок, що прокладають нам стежку у майбутнє.

Головне завдання бібліотеки – цілеспрямовано працювати, розвивати інтерес користувачів до знань, відроджувати духовність, традиції українського народу і нашої громади, виховувати патріотизм і високі моральні якості.  

З 1 квітня по 25 вересня 2020 року проходить обласний конкурс «Краща бібліотека 2020 року», в якому взяли участь і бібліотеки Комунального закладу «Вигодська публічна центральна селищна бібліотека Вигодської селищної ради».  Переможцем журі визначило : Пшеничниківську бібліотеку-філію (завідувачка Кобинець Наталія Миколаївна  )    

Відео можна переглянути за посиланням 

https://youtu.be/bw90Pd6rNtM 

Шана Великому Каменяреві

Іван Франко — одна з найяскравіших постатей в українській історії. Прозаїк і драматург, поет і публіцист, економіст, учений-енциклопедист і відомий політик, перекладач, Іван Якович був і великим українцем, і справжнім європейцем . Його називають Каменярем, бо він сміливо вдарив по скелі австро-угорського цісаризму, молотом лупав скелю соціальної несправедливості, гукаючи тисячам: "Лупайте сю скалу. Нехай ні жар, ні холод не спинить вас". Франко став великим тому, що вийшов із народу, йшов із народом і вів його вперед, закликаючи "добувати хоч синам" як не собі, кращу долю в боротьбі". Він завжди був у передніх рядах тих, хто ламав скелю старого світу в ім'я нового; скелю неправди і визиску в ім'я правди, добра і краси. Іван Франко "внесений до списків найбільших письменників світу і його ім'я висічене на гранітних скрижалях поруч з іменами найславетніших синів людства.

Сьогодні в нашому селищі відбулося урочисте відкриття площі названої   іменем цього видатного сина українського народу. Цю подію було присвячено 164 річниці з дня народження поета. На відкритті виступили селищний голова Ярослав Наум, народний депутат Верховної Ради України Олександр Матусевич ,літературознавці, які  вивчають творчість поета. Відбувся також святковий концерт на якому прозвучали вірші Каменяра  та пісні на його слова у виконанні учасників художньої самодіяльності. Працівниками бібліотек ОТГ було підготовлено книжкову виставку «Іван Франко-геній української нації».

 

 

В моїм серці Україна

В Україні 24 серпня щорічно відзначається День незалежності – державне свято, встановлене на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, що прийнято вважати датою утворення держави Україна. Свято Незалежності України вже стало чудовою нагодою для всіх жителів нашої держави, для всіх українців засвідчити свою любов до рідного краю, до України, до наших Збройних сил, які захищають нас, які відстоюють нашу незалежність. До 29-ї річниці Незалежності по всій нашій країні відбулися урочистості з нагоди свята. Не стало виключенням і наше селище Вигода, а також наш Комунальний заклад «Вигодська публічна центральна селищна бібліотека» Вигодської селищної ради. З нагоди свята бібліотека підготувала книжково-ілюстративну виставку «В моїм серці Україна». Бібліотеки-філії Комунального закладу підготували різноманітні заходи в онлайн режимі: читання віршів, конкурс малюнків, літературно-музичні композиції. З Днем народження, Україно! 

 

Що читати влітку

Останній дзвоник, літо, довгождані канікули… Відпочинок, друзі, табір, море і… купа вільного часу! Сподіваюся, знайдеться час і для того, щоб почитати. За літо тобі потрібно не тільки відпочити, а й підготуватися до наступного навчального року. Якщо під час навчання часу на читання катастрофічно не вистачає, то влітку вільного часу – цілком достатньо. Ми пропонуємо  список літератури для обов’язкового читання з української літератури. 

 

Твори для обов'язкового читання

 

Повість минулих літ»
Григорій Сковорода "Бджола та Шершень", "Собака і Вовк"
Іван Котляревський «Енеїда», «Наталка Полтавка»
Григорій Квітка-Основ’яненко «Пархімове снідання», повість «Маруся», "Салдатський портрет"
Микола Гоголь «Вечір проти Івана Купала»
 Тарас Шевченко «Причинна», «Лілея», «Гайдамаки», «Кавказ», «Чигирине, Чигирине», «Великий льох», «Стоїть в селі Суботові…», «Сон» («У всякого своя доля»), «І мертвим, і живим, і ненародженим…», «Катерина», «Наймичка», "Художник", «Ісаїя. Глава 35»
Пантелеймон Куліш «Чорна рада»
Марко Вовчок «Максим Гримач», історична повість «Маруся»
 Іван Багряний «Тигролови»

 

 

10 клас

Література 70-90-х років ХІХ ст.:

Панас МИРНИЙ. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»,

Іван КАРПЕНКО-КАРИЙ. «Мартин Боруля»,

Михайло СТАРИЦЬКИЙ. «Облога Буші»,

Борис ГРІНЧЕНКО. «Каторжна»,

Іван ФРАНКО. «Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Чого являєшся мені…», «Легенда про вічне життя», «Декадент», «Мойсей», «Сойчине крило».  

 

  Українська література 1910-х років

Михайло КОЦЮБИНСЬКИЙ. «Intermezzo», «Тіні забутих предків»,
Ольга КОБИЛЯНСЬКА. «Земля»,
Василь СТЕФАНИК. «Камінний хрест»,
Леся УКРАЇНКА. «Contra spem spero!», «І все-таки до тебе думка лине…», «Хвиля», «Стояла я і слухала весну…», «Уста говорять: “Він навіки згинув!..”», «Лісова пісня»,
Микола ВОРОНИЙ. «Іванові Франкові», «Блакитна Панна», «Інфанта»,
Олександр ОЛЕСЬ. «З журбою радість обнялась…», «Чари ночі», «О слово рідне! Орле скутий!..», «По дорозі в Казку»,
Володимир ВИННИЧЕНКО. «Момент».

11 клас

Українська література 1920-1930 рр.

Павло ТИЧИНА. «Арфами, арфами…», «О панно Інно…», «Ви знаєте, як липа шелестить…», «Одчиняйте двері…», «Пам’яті тридцяти»,
Євген ПЛУЖНИК. «Для вас, історики майбутні…», «Вчись у природи творчого спокою…», «Ніч… а човен – як срібний птах!..», «Річний пісок…»,
Микола ЗЕРОВ. «Київ − традиція»,
Максим РИЛЬСЬКИЙ. «Молюсь і вірю…», «Солодкий світ!..»,
Микола ХВИЛЬОВИЙ. «Я (Романтика)»,
Юрій ЯНОВСЬКИЙ. «Шаланда в морі», «Дитинство»,
Валер’ян ПІДМОГИЛЬНИЙ. «Місто»,
Остап ВИШНЯ. «Моя автобіографія», «Сом»,
Микола КУЛІШ. «Мина Мазайло».

Література в Західній україні:
Богдан-Ігор АНТОНИЧ. «Зелена євангелія», «Різдво»,
Осип ТУРЯНСЬКИЙ. «Поза межами болю».

Еміграційна література:
Євген МАЛАНЮК. «Під чужим небом», «Стилет чи стилос?..»,
Іван БАГРЯНИЙ. «Тигролови».
Українська література 1940−1950 рр.:
Олександр ДОВЖЕНКО. «Україна в огні», «Зачарована Десна».

Українська література другої половини ХХ – початку ХХІ ст.:
Василь СИМОНЕНКО. «Задивляюсь у твої зіниці…», «Я…»,
Дмитро ПАВЛИЧКО. «Два кольори»,
Іван ДРАЧ. «Балада про соняшник»,
Микола ВІНГРАНОВСЬКИЙ. «Сеньйорито акаціє, добрий вечір…»,
Ліна КОСТЕНКО. «Страшні слова, коли вони мовчать…», «Українське альфреско», «Хай буде легко. Дотиком пера…», «Я вранці голос горлиці люблю…», «Недумано, негадано…», «Маруся Чурай»,
Василь СТУС. «Господи, гніву пречистого…», «О земле втрачена, явися…», «Як добре те, що смерті не боюсь я…».
Проза другої половини ХХ ст.:
Олесь ГОНЧАР. «За мить щастя», «Залізний острів» (із роману «Тронка»),
Григір ТЮТЮННИК. «Три зозулі з поклоном»,
Валерій ШЕВЧУК. «Дім на горі».
Українська історична проза:
Павло ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ. «Диво».