Володимир Єшкілєв – сучасний український письменник-постмодерніст, майстер прозового твору, поет, есеїст, кінодраматург, сценарист та мандрівник. Дописувач, редактор та засновник кількох провідних літературних часописів. Колумніст низки українських періодичних видань, зокрема «Репортеру», «Галицького кореспонденту», «Пост-поступу» та «Львівської газети». Почесний член Асоціації українських письменників та Національної спілки письменників України. Джерело:
Народився в 1965 році. У 1988 році закінчив Івано-франковський державний педінститут ім. В.Стефаника У 1990 році закінчив Мюнхенський католицький університет. У 1988-1989 викладав в івано-франковському інституті нафти і газу, потім три роки працював в школі. З 1992 по 1996 викладав в економіко-правовому інституті м. Чернівці.
Єшкілєв - редактор одного з номерів культурологічного журналу «Четвер» - «Імперія» (1992); ініціатор видання філософсько-культурологічного журналу «Плерома» (1996), керівник проекту і основний автор глосарійного корпусу Малої української енциклопедії актуальної літератури (1998).
За цю працю він отримав нагороду, в номінації «Кращий проект року» V Всеукраїнського форуму книговидавців (1998). Куратор художньої виставки «Ознака». Йому належить ідея класифікації сучасного літературного процесу, що витікає з уявлень про існування рустикального, модерністського і постмодерністського дискурсів.
Єшкілєв розробив оригінальну історико-філософську концепцію «втраченої української книги» і «російського безкнижжя», що багато в чому визначили, на його думку, парадигму культурного розвитку України і Росії. Пише по-російськи і по-українськи. Його твори перекладалися польською мов Серед нових книг письменника представляємо новий твір фантастичну трилогію «Фаренго ».
Це - перша українська фантастична епопея в жанрі space opera. Її дія розгортається в майбутньому, коли людство, залишивши планету-колиску, досягає чергової кризової межі. Розслідування несанкціонованого проникнення в системи корабля-розвідника несподівано для всіх виявляє загрозу набагато вищого порядку. Слідча група зустрічає спротив не лише невідомого ворога, але й політиків, які грають у власні ігри.
Перше враження - не очікував. Не очікував від українського автора настільки якісної і захопливої фантастики в моєму улюбленому жанрі - науковій фантастиці в стилі космічної опери ("Зоряний корсар" написаний Олесем Бердником в іншу епоху, а Василя Головачова, хоч він і жив в Дніпрі, українським письменником вважати не можна). Цікаво стає одразу, після перших прочитаних речень, і до кінця, без жодних перерв на нудні описи чи розмірковування. З одного боку, все просто і за законами жанру: є міжзоряна Імперія, і її вороги, зовнішні і внутрішні; є розвинені наука й технологія , але є і релігійні культи; є артефакт, який всі шукають і ворог, що стає спільником. І в той же час сюжет складний, але надзвичайно добре продуманий. Якщо подія згадана, то вона обов'язково матиме наслідки. Деякі сцени написані так проникливо, що й досі стоять перед очима. Персонажі цікаві, харАктерні. Цікаве, своєрідне бачення майбутнього. Порівняти можу лише з "Дисфункцією реальності" Пітера Гамільтона, та, можливо, з "Вавілоном 5". Категорично рекомендую до читання!
Немає коментарів:
Дописати коментар