301 річниця з дня народжкння Григорія Сковороди

«Україна, край хоробрих сердець і незламного духу, переможе крізь бурі історії»

Г. С. Сковорода

Сьогодні 301 день народження великого українського філософа, глибоко віруючого в Бога, генія українського слова. Григорій Сковорода - великий син українського народу, який через сотні літ залишається нашим сучасником . Він став першим філософом України і першою усвідомлено вільною людиною на український землі.

Творча спадщина Сковороди стала надбанням не лише української, але й європейської культури.

 

Зачинатель української прози (29 листопада — 245 років від дня народження Григорія Квітки-Основ’яненка.)

 29 листопада — 245 років від дня народження письменника, громадського та культурного діяча, засновника жанру соціально-побутової комедії в класичній українській літературі Григорія Квітки-Основ’яненка.

Григорій Федорович Квітка увійшов в історію української літератури як зачинатель і перший класик художньої прози. Був представником дворянського роду козачого старшинського походження. Герб Квітки з'являється в XVII столітті спершу на Полтавщині, де один із Квіток був Гадяцьким полковником, а потім переселяються в Слобідську Україну, де Квітки обіймали посади полковників різних слобідських полків і  були пов’язані із заснуванням міста Харкова.  

Після Вітчизняної війни 1812 року пе­редові громадські кола Росії та України захопив новий культурний рух, який спричинив великий вплив на майбутнього письменника і визначив його подальший шлях.  У 1833 році в Харкові завдяки Григорію Квітці відкрито губернську бібліотеку. Проте його суспільна діяльність не обмежується тільки рідним містом: Григорій Федорович засновує кадетський корпус у Полтаві.

Квітка був прихильником ідеї вдосконалення суспільства шляхом реформ та впливу на нього засобами літературного і театрального мистецтва. Виступав з пропагандою народної теми в літературі, був переконаний у позастановій цінності особистості. 

Спираючись на літературну традицію, започатковану Котляревським, народну пісенність і гумор, Квітка написав українською мовою популярні й досі комедії «Сватання на Гончарівці» (1835), «Шельменко-денщик» (1835), «Бой-жінка» (1840).

Українські прозові твори Квітки-Основ'яненка поділяються на дві основні групи: бурлескно-реалістичні («Салдацький патрет», «Конотопська відьма») та сентиментально-реалістичні повісті («Маруся», «Козир-дівка», «Сердешна Оксана»).

Твори письменника утверджували високі морально-етичні якості людини з народу, відіграли помітну роль у розвитку української мови.   

  

Незабутня зірка Буковини (160 років з дня народження Ольги Юліянівни Кобилянської)

 Cьогодні виповнюється 160 років з дня народження Ольги Юліянівни Кобилянської, яку називали Незабутня зірка Буковини.

Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. в містечку Гура-Гумора на півдні Буковини (нині м. Гура-Гуморулуй, Румунія) в багатодітній родині дрібного урядовця Юліана Кобилянського та Марії Кобилянської, з дому Йозефа Вебера. Батько Ольги – галичанин за народженням, шляхетного роду, що походив з Наддніпрянщини; мати – з німецьких переселенців. В інтелігентній родині з незначними статками виховувалось семеро дітей, Ольга була четвертою. Ольга Юліанівна багато займалася самоосвітою. Захоплювалася творами з соціології, політології та філософськими трактатами. Шукала себе в музиці (грала на фортепіано, цитрі, дримбі), непогано малювала і грала в театрі. Хотіла навіть стати професійною акторкою, але віддала перевагу літературі. Була людиною з європейським мисленням, її хвилювало питання емансипації – вважала його віянням часу.

У 1888 р. О. Кобилянська почала писати німецькою мовою повість «Лореляй», яка в 1896 р. була опублікована українською мовою під назвою «Царівна». Саме завдяки цій повісті з нею як письменницею знайомиться Леся Українка, яка прочитала рукопис й відтоді пильно стежила за її творами.

Тема інтелігенції проходить через усю творчість Кобилянської – від її ранніх оповідань та повістей до роману «Апостол черні». Зображення життя села, його соціально-психологічних і морально-етичних проблем – друга провідна лінія її творчості («Жебрачка», «Земля» та ін.). Реалістичні й романтичні тенденції творчості Кобилянської своєрідно поєдналися в одному з найкращих творів – повісті «В неділю рано зілля копала». Повість перекладена багатьма мовами, була інсценізована, з успіхом йшла на сцені.

Цікаві факти про Ольгу Кобилянську

1. Ольга Кобилянська закінчила 4 класи школи, а свій високий рівень знань досягла самостійно.

2. Письменниця добре малювала, грала на різних музичних інструментах (а навчилася грати на слух), була хорошою вершницею.

3. Цікаво, що Ольга Кобилянська підписувалася "Кобиляньска", бо саме таке написання започаткував її батько.

4. Ольга Кобилянська мріяла побачити море, але за все життя так його і не побачила.

5. Хотіла навіть стати професійною актрисою, але віддала перевагу літературі.

6. Видатна українська письменниця прожила в Чернівцях понад 50 років.

7. Ольга Кобилянська мала прийомну дитину (позашлюбну доньку одного із братів) і на старості, коли мала сили, то розповідала чудові казки своїм онукам. Письменниця мала добру пам’ять і могла декламувати твори із "Кобзаря" кілька годин.

8. Ольга Кобилянська дуже кохала Йосипа Маковея, але той не відповів їй тим же почуттям. За давньою легендою, дівчина, яка знайде едельвейси, буде дуже щасливою і матиме міцну та велику родину. Ольга маленькою дівчиною на крутих схилах назбирала ці квіти, але повір’я так і не справдилося. Але цей гербарій був завжди з нею.

 

Бібліографічний огляд літератури «Революція Гідності. Події та люди»

 Можна мати гідність, але не мати свободи. Можна мати свободу, але не бути гідним її.  Це цінності, які найкраще розкриваються лише разом. Ось чому сьогоднішній день має подвійне ім’я. Бо Україна має і те, і інше.  І ми не даємо ворогу їх у нас відібрати. Не лише сьогоднішній – кожен наш день нині боронять і творять гідні й вільні люди. Нехай так залишається й після нашої перемоги. Вигодська ПЦСБ пропонує увазі своїх читачів бібліографічний огляд літератури  «Революція Гідності. Події та люди». У книгах, представлених в огляді,  досліджується і документується Майдан як історична подія, набір спільних цінностей, приклад самоорганізації і як художнє явище.

 

Онлайн - консультація з питань планування бібліотечної роботи

 Вчора , 31 жовтня 
науково-методичний відділ Івано-Франківської ОУНБ ім. І. Франка організував онлайн - консультацію з питань планування бібліотечної роботи для працівників бібліотек громад області. Наша бібліотека теж взяла участь в консультації.