Ольга Кобилянська народилася 27 листопада 1863 р. в
містечку Гура-Гумора на півдні Буковини (нині м. Гура-Гуморулуй, Румунія) в
багатодітній родині дрібного урядовця Юліана Кобилянського та Марії
Кобилянської, з дому Йозефа Вебера. Батько Ольги – галичанин за народженням,
шляхетного роду, що походив з Наддніпрянщини; мати – з німецьких переселенців.
В інтелігентній родині з незначними статками виховувалось семеро дітей, Ольга
була четвертою. Ольга
Юліанівна багато займалася самоосвітою. Захоплювалася творами з соціології,
політології та філософськими трактатами. Шукала себе в музиці (грала на фортепіано, цитрі, дримбі), непогано
малювала і грала в театрі. Хотіла навіть стати професійною акторкою, але
віддала перевагу літературі. Була людиною з європейським мисленням, її
хвилювало питання емансипації – вважала його віянням часу.
У 1888 р. О. Кобилянська почала писати німецькою
мовою повість «Лореляй», яка в 1896 р. була опублікована українською мовою під
назвою «Царівна». Саме завдяки цій повісті з нею як письменницею знайомиться
Леся Українка, яка прочитала рукопис й відтоді пильно стежила за її творами.
Тема інтелігенції проходить через усю творчість
Кобилянської – від її ранніх оповідань та повістей до роману «Апостол черні».
Зображення життя села, його соціально-психологічних і морально-етичних проблем
– друга провідна лінія її творчості («Жебрачка», «Земля» та ін.). Реалістичні й
романтичні тенденції творчості Кобилянської своєрідно поєдналися в одному з
найкращих творів – повісті «В неділю рано зілля копала». Повість перекладена
багатьма мовами, була інсценізована, з успіхом йшла на сцені.
Немає коментарів:
Дописати коментар