"Нездоланний» Лі Чайлда — роман, який спершу нагадує звичайний детективний трилер, без чогось надмірного і несподіваного. Зникає детектив під час виконання нібито простенького завдання. Йому на допомогу рушає колега (Мішель Ченґ) — і з цього починаються перегони не на життя, а на смерть. Водночас детективна історія «оздоблена» і love story: в романі просто з-під нічної габи, невідомо чого і казна-звідки з’являється ще один «герой» — Джек Ричер, у якого Мішель обов’язково має закохатися. Загалом невимушена історія про кохання під час полювання на тих, хто, як і ведеться в детективах, вплутуються не в свою справу. Проте є в цьому романі кілька аспектів, на які хотілося б звернути особливу увагу.
Є ще один аспект у детективі, який вартує уваги: особливий готично-романтичний шлейф, що огортає локацію, де розпочинаються містичні зникнення, — містечко Материн Спочинок. Ривер із допитливістю лінгвіста-діалектознавця запитує в різних людей про походження цієї назви, її дивну етимологію. З першого разу складається враження, що перед читачем роман не про наші дні, а про часи героїв Е. А. По, про період ХІХ ст.
Поринання у цей твір подібне до зазирання в стару шухляду. В будь-якому разі у «Нездоланному» чимало таємниць, які зможуть зацікавити. Убивство, свідками якого ми стаємо на перших сторінках, занурює і змушує мандрувати різними штатами у пошуках правди. Чи вдасться героям встановити істину? Щоб відповісти на це запитання, читач має наважитися бути свідком таємничих і похмурих подій забутого Богом Материного Спочинку.
Немає коментарів:
Дописати коментар