«Надзвичайно пильний спостерігач життя галицького народу» (до 152 річниці з дня народження Леся Мартовича)

 Ле́сь Марто́вич (Олекса Семенович Мартович) народився 12 лютого 1871 р. в селі Торговиця Городенківського повіту на Станіславщині (нині Городенківський район, Івано-Франківська область) у родині сільського писаря. Його батько самотужки навчився грамоти, що допомогло йому піднятися з наймита до писаря, стати «взором порядного, непідкупного громадянина», авторитетним серед односельчан. Мав 15 моргів поля, гарну хату, пасіку і сад. За спогадами Василя Стефаника, родина Мартовичів належала до давньогораввінського єврейського роду, останній представник якого (дід письменника) прийняв християнство і був вигнаний з єврейської общини.

Лесь Мартович — автор оповідань, новел, виступів та публіцистичних розвідок. Це лише частина його творчості, яка дійшла до нас. Більша ж частина втрачена через різні обставини — загублена, знищена під час пожеж.

Письменник помер у 1916 р. у віці неповних 45 років, залишивши незакінченими чимало творів. Похований Лесь Мартович у селі Монастирок.

Людина слова «мужнього і ніжного, справедливого і люблячого» (До 75- річчя з дня народження Василя Олійника)

 Олійник Василь Васильович народився 5 лютого 1948 року в селі Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області. Закінчив факультет журналістики Львівського державного університету ім. І. Франка.

Багато років працював у засобах масової інформації. Засновник і один з організаторів щорічного свята ліричної Франкової поезії в с. Лолині Долинського району. Голова Долинської районної «Просвіти».

Автор збірок: “Стремено” (1981), “Гармонія площин” (1992), “Толока» (1997), “Княгиня”(2000), “Крижма”(2005), “Понад шляхами сивими” (2008), „Йордань-Вода“ (2015); художньо-документального нарису “Європейський тенор з Велдіжа” (2000) про видатного, але незаслужено забутого українського співака Василя Тисяка.

 Письменниця Марія Вайно так характеризує його поезію: «Музика його творчості не фальшива, злагоджена, їй віриш і йдеш за нею думкою, чуттям». Це стосується кожної із дев’яти його поетичних збірок, кількох прозових. Він настільки був залюблений у життя, у рідну землю, що ніколи не втомлювався сказати про це вголос і щиро… На жаль, був. Бо вже минає сьомий  рік, як поет відійшов у вічність. Але  недавно поет  повернувся до нас. І не будь-як, а постукав у віконця села, в якому народився, – Сівки-Калуської книжкою, над якою працював не один рік та за життя не встиг видати, яка так і називається: «Іду селом, в віконця його стукаю». Аж тепер, через кілька літ, це змогли зробити його земляки-односельці, депутати Калуської міської і обласної рад, учителі гімназії Сівки-Калуської.   

Пам'ять про поета житиме в його поезіях, в душах шанувальників його творчості. В бібліотеці було розгорнуто виставку, присвячену творчості поета. На ній представлено його твори, а також матеріали про життя Василя Олійника.

 

 

Пам'яті 300 (до 105 річниці бою під Крутами)

  29 січня Україна відзначає День пам’яті Героїв Крут.   Цього дня ми віддаємо шану стійкості та мужності молодих хлопців, які так само, як і сьогоднішні захисники України, стали на захист української держави та зупинили нападника. То ж згадаймо, яким був цей день в історії України. 

                                   

Нам Україна вища над усе (До Дня Соборності )

 Єдність – це запорука міцної держави та щасливої країни. Різні часи пережила Україна, чимало випробувань лягло на її долю. Проте єдність, яка згуртувала всіх: схід і захід, південь і північ, - укріпила нас, дала змогу створити єдину державу. День Соборності України — свято, яке відзначають щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки Української Народної Республіки й Західноукраїнської Народної Республіки, що відбулося в 1919 році. Згадаймо, що важив цей день в історії України. 

Нитка ЄДНОСТІ

На початку осені 2022 року житомирянин Олег Земнухов задумав втілити проєкт “Нитка єдності”, а нині до нього вже долучилися десятки учасників різного віку із Житомира, області, столиці, різних регіонів країни та навіть з-за кордону.

"Нитка єдності" – це проєкт, який об'єднує суспільство, – каже Олег Земнухов. – Об'єднує, зокрема, кожну людину з історією, з минулим. Ця нитка буде оберігати нас, зміцнювати нашу єдність, тому що ми закладаємо в неї свої помисли і вони резонують ще з помислами тих людей, які прястимуть її потім".

Вигодська ПЦСБ  долучилась до патріотичного до проекту  “Нитка єдності”  Покажемо всьому світу, що Україна єдина і як українці об'єднують світ!