Усім
привіт! Мене звати Ілайжа Келсі, я
студент української мови та культури в Індіанському університеті. Вивчаю
українську мову вже 3 роки. У майбутньому планую працювати економістом в
Україні, але поки що у мене не було можливості туди поїхати.
Я довго хотів читати українську літературу,
однак якось ніколи не вистачало ані сили, ані часу (або, швидше за все, мені
просто було лінь). Тому я дуже чекав цей курс літератури -- думав, нарешті мушу щось читати, не можу лінуватись,
коли мені за це
ставлять оцінку!
Однак я не знав, з чого почати. Невже можна
відразу читати Шевченка чи якісь старі, класичні твори -- вони напевно будуть
занадто складні для мене, там багато застарілих слів і довгих речень. Краще б
почати з чогось сучаснішого, ні? Ми з подругою говорили на цю тему, й вона перелічила кілька
варіантів. Один мене зразу привабив своєю назвою -
“Польові дослідження з українського сексу”? Та що ж це таке? Потім виявилося,
що однокурсниця моя щойно прочитала англійський переклад та їй сподобалось, а
ще я дізнався, що сюжет книжки відбувається у моєму рідному штаті, у Пенсильванії. Цього було достатньо, щоб
мене зацікавити, і я взяв цю книжку як першу до читання. Потім стало ясно, що, мабуть, це була помилка.
Мені здається, що це, можливо, найважча книжка,
яку я міг би вибрати на початок семестру. Книжка написана у постмодерністському
стилі. Авторка пише надзвичайно довгими реченнями, іноді довшими, ніж ціла сторінка. Взагалі-то книжка вся
написана як потік свідомості, що значить, що неносіям мови досить важко
розібрати й розуміти її. Сюжет не йде напряму, а блукає вперед і назад з думками оповідачки. Тому мені було
дуже важко читати, незважаючи на те, що книжка доволі коротка - усього 141 сторінка.
Не можу сказати що книжку приємно читати, але все одно було дуже цікаво. Сюжет досить
понурий, та й сам світогляд оповідачки якийсь надто негативний.
Коротко кажучи,
сюжет мова іде
про токсичний роман та розставання, однак під цим сюжетом авторка виражає інші теми й
думки, наприклад: що це значить бути українкою за кордоном в 90-их роках? Яке
місце України в світі? Чи людина повинна брати на себе відповідальність за своє
життя, писати свою власну історію, і якщо так, то як? Читаючи цю книжку, я цікавився не так сюжетом, як глибшими розмірковуваннями. Я часто припиняв своє читання, щоб скопіювати собі якусь цікаву
цитату з тексту.
Вкінці я скажу, що рекомендую книжку “Польові
дослідження з українського сексу”. Вона відкрила для мене інший, не зовсім приємний світогляд.
Думаю, вона зацікавить як іноземців, так і самих українців. Мені здається, що
дочитавши книжку, я вже якось краще розумію якусь частинку української
культури, хоч одна книжка ніколи не зможе передати її цілком.
Немає коментарів:
Дописати коментар