Грані творчого таланту (до 50 річчя з дня народження Л. Стрнинаглюка )

 

5 квітня виповнюється 50 років з дня народження нашого краянина поета, літературознавця, журналіста Любомира Стринаглюка.  Стринаглюк Любомир Володимирович (*5 квітня 1972, Серафинці, Городенківський район, Івано-Франківська область) — український письменник, поет, літературознавець, журналіст, публіцист, громадський діяч.

Коротка біографія

  Любко Стринаглюк народився 5 квітня 1972 року в селі Серафинці, що на Городенківщині. Після закінчення місцевої десятирічки Любомир Стирнаглюк вступив до Івано-Франківського педінституту ім. В. Стефаника на філологічний факультет. Ще навчаючись у цьому вузі він почав друкуватися в обласній і республіканській пресі. Це були перші поетичні проби та літературно-критичні статті молодого прикарпатського літератора.

   У 1994 році Любомир Стринаглюк закінчив Прикарпатський університет і з травня пішов працювати редактором обласної держтелерадіокомпанії. Після того були ще три роки навчання в аспірантурі кафедри української літератури Львівського держуніверситету імені І.Франка. Там віндосліджував творчість письменника та громадського діяча - Ігоря Калинця.

   У 1997 році Любомир Володимирович вступив до НСПУ. Роком пізніше він видав свою повноцінну збірку віршів.З 1999 року працював на посаді директора Івано-Франківської телерадіокомпанії “Вежа”. В 2001 - повернувся на редакторську роботу в облдержтелерадіокомпанії. Згодом Любомир Стринаглюк став членом Асоціації українських письменників.

Творчі набутки

* Стринаглюк Любомир «Медовий кумир». – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1998. Учасник антологій і збірників:

* Стринаглюк Любомир Вірші // «Дев’ятдесятники. Антологія нової української поезії» – ЛІЛЕЯ, Тернопіль, 1998. – 224 с. - С.180-186.

* Любомир Пізнє сектанство// «Цех поетів: антологія віршів» – Івано-Франківськ: Лілея-НВ, 1999. –132 с. – С.109-126.

* Любомир Вірші // «Від Карпат до Опілля. Твори письменників Івано-Франківщини: проза, поезія» – Коломия: Вік, 2001. – 488 с. – С.397-400.

  Поезії Любомира Стринаглюка перекладалися німецькою, польською, хорватською мовами.