Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок вписано криваво-чорним кольором. Однією з таких сторінок був Голодомор 1932-1933 років. Спочатку було слово, і слово це було "колективізація". Процес нібито добровільний, насправді примусовий. Записували цілими сім'ями, цілими селами. Хто відмовлявся, відправляли на Сибір. Україну називали житницею, але грабували її по-хижацьки. Центр вимагав хліба, плани хлібозаготівель були нереально завищені. Селяни були обурені, адже їм не залишали нічого. На початку 30-х років відбулося понад 4 тис. селянських виступів. Тоді влада назвала це антикомуністичним повстанням, а засобом для придушення стало вбивство голодом.
Голодомор на довгі роки порушив природний і політичний розвиток українців як спільноти, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації.
З 1998 року за указом Президента Л.Кучми ми відзначаємо день пам'яті жертв Голодомору у четверту суботу листопада
Немає коментарів:
Дописати коментар