20 травня 2021 р.

Цвіте по світу вишиванка

 

Вишиванка - символ Батьківщини,

Дзеркало народної душі,

Не для когось, не для забаганки,

А для себе ти її носи.

 

Українська вишивка бере свій початок у період трипільської культури, епохи пізнього неоліту. Дослідники розповідають, що у давні часи процес вишивання можна було назвати ритуалом, до якого  залучалися із чистими світлими думками, закладаючи позитивну енергію у свою працю. Вишивальниця, володіючи "мовою" орнаментального письма, через кольори, лінії, візерунки створювала абсолютно унікальну річ, на добру долю для себе чи рідної людини.

 В часи Київської Русі виникло і набуло розквіту мистецтво вишивки золотими та срібними нитками. Така вишивка прикрашала одяг феодальної знаті та священнослужителів, зустрічалася в убранстві храмів та княжих палат. Простий люд прикрашав сорочки орнаментами, прошитими червоними та чорними нитками.

Вишита сорочка була й оберегом для козаків, котрі боронили рідну землю від ворогів. На чужині сорочка зігрівала душу та зцілювала рани. Козаки вірили, що вишити на полотні візерунки, мають тісний зв’язок з рідною землею, з домівкою, надають наснаги та захищають від «дурного» ока.

Саме у часи Гетьманської держави формується цілісний український національний костюм, в якому особливе символічне значення мала вишиванка.

 На межі XIX - XX століть у містах спостерігається тенденція відокремлення вишиванки від традиційного костюму. Це в першу чергу стосується чоловічої вишитої сорочки, яку починають носити в поєднанні з європейським одягом. В сільській місцевості й далі слідували традиціям.

 З набуттям незалежності України, інтерес до національної творчості багаторазово зріс, а також збільшилася кількість приватних шкіл вишивки. Все більше можна спостерігати різноманіття вишивки на виставках, народних ярмарках, в магазинах. З кожним роком українські традиції не просто відроджуються, а й стають невід’ємною частиною нашого життя. А такий прекрасний елемент, як вишиванка, все більш затребуваний у гардеробі сучасної людини. Нині в магазинах маємо широкий вибір вишитих сорочок. Вишита сорочка – це вже давно не  музейний експонат. Це частина стильного та сучасного образу, від класичного до повсякденного. Вишиванку можна поєднувати з тим чи іншим одягом.  Наприклад, вишита сорочка чудово виглядає з джинсами, класичними брюками, спідницями різного фасону, вона завжди буде актуальною та вдало підкреслить ваш образ.

Всесвітній день вишиванки — міжнародне свято, яке проводиться щороку в третій четвер травня (будній день). Свято не прив'язане до жодного державного чи релігійного. До цього дня кожен охочий може долучитись, одягнувши вишиванку. Ідею акції «Всесвітній день вишиванки» у 2006 році запропонувала студентка факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича Леся Воронюк. Спочатку вишиванки одягнули кілька десятків студентів та кілька викладачів факультету. Та вже протягом наступних років свято розрослося до всеукраїнського рівня, до нього почала долучатися українська діаспора по всьому світу.Ідеєю свята є збереження українських цінностей та їх популяризація серед молоді та населення загалом. Свято не передбачає обов'язкових заходів, окрім одягання вишиванки. У цей день вже традиційно організовують цікаві конкурси у мережі, наприклад, «Найкраща вишиванка» або «Найкраще фото» у вишиванці. Фото у вишиванках викладають у мережу не лише жителі України, а також і українці за кордоном.

До Дня вишиванки у нашій  бібліотеці презентовано книжково-ілюстративну виставку», на якій представлено літературу з мистецтва вишивки і лексикону українського орнаменту, схеми українських орнаментів тощо. Книжкові скарби нашої бібліотеки розкривають відновлення національної пам’яті, ознайомлення з традиціями створення і носіння вишиванок, сучасними тенденціями в їх оздобленні.  Бібліотекарі Вигодської ОТГ взяли участь у акції «Зроби фото у вишиванці»

Нехай ця символічна річ зітре кордони й об’єднує українців по всьому світу.

У кожного народу є святині. Святині є і в рідній Україні:

Батьківська хата, материнська пісня. Рушник на образах пречистих.

Дівочий віночок, червона калина, сорочка-вишиванка – теж наша святиня.

Вони наша спадщина, наш оберіг. Вони наша гордість на весь білий світ. 





 


 










 

 


Немає коментарів:

Дописати коментар