3 липня 2025 р.

3 липня святкує свій ювілей українська письменниця Тетяна П’янкова

 

3 липня святкує свій ювілей наша талановита землячка Тетяна  П’янкова  — українська письменниця, поетеса, видавчиня, філологиня, організаторка культурних подій і креативна менеджерка .

 Після закінчення Вигодської середньої школи вона вступила до Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника за спеціальністю українська мова та література. Ще у шкільні роки Тетяна публікувала свої вірші у районній газеті. По закінченні університету вона продовжила свій творчий шлях: була співзасновницею та креативною  директоркою літературної агенції «Зілля» і була співзасновницею проєкту «Серія яскравої літератури» (альманахи «М’ята» 2018, «Імбир» 2021). Організовує фестивалі, театралізовані читання, літературні перформанси.

 Авторка працює в жанрі поетичних замовлянь, активно використовує галицькі, бойківські, лемківські діалекти та ромську мову.  Дебютувала поетично — збірка «Заплакане щастя» (2003), яка вийшла, коли Тетяна була ще студенткою. Інші збірки: «Цілунок в тім’я» (2015), «Culpa mea» (2016) . Проза Т.П`янкової: «Кролівна» (2016), «Сонце в подолку» (2018), «Чужі гріхи» («Німотка», 2020), «Вік червоних мурах» (2022). «Німотка/Чужі гріхи» — здобула відзнаку на «Коронації слова» (2019)  .

«Вік червоних мурах» — присвячений Голодомору 1932–33;роман  вийшов у 2022, перекладений польською та німецькою мовами, представлений на Франкфуртському книжковому ярмарку; став міжнародним бестселером.

 Нагороди й визнання

Лауреатка численних премій:  «З точки зору осені» (2005, 2015), «Гранослов» (2008), Ордену Карпатських Лицарів (2015), імені Пантелеймона Куліша (2018), Спеціальна відзнака «Коронації слова» (2019), ІІІ премія «Коронації слова» за «Вік червоних мурах» (2021), Премія «Благовіст» (2021)

Національні премії: імені Олеся Гончара, Миколи Гоголя (2022–23), «Краща книга Прикарпаття» (2023), Литовська премія «Перекладена книга року» (2025). Членкиня Національної спілки письменників України з 2017 року.

 У 2022 році Тетяна входила до журі Міжнародного конкурсу документальної прози в Польщі «Українці в Польщі: історія порятунку». Стала стипендіаткою та резиденткою мистецьких програм у Австрії, Польщі, Сербії, Чехії, Литві  . У своїй творчості практикує розпис акрилом на тканині і писанкарство, популяризуючи українську культуру.

Тетяна П’янкова — багатогранна особистість української культури. Вона поєднує в собі таланти письменниці, поетеси, видавчині, культурної менеджерки та художниці. Її творчість відзначена як на національному рівні, так і за кордоном, особливо романи, присвячені складним історичним темам, таким як Голодомор.

Ми радо вітаємо Тетяну Леонідівну з ювілеєм і бажаємо, хай життя дарує радість, позитив, натхнення та любов! Хай попереду чекає розмаїття нових цікавих подій та зустрічей! Здоров`я, добра, мирного неба! З роси і води Вам, Тетяно! 





4 червня 2025 р.

Літні читання 2025

Літні канікули надають дітям безліч вільного часу для відпочинку і розвитку. Літо – час ігор, розваг, свободи у виборі занять. Літо – це найкраща пора, коли діти мають чудову нагоду поринути у світ літератури, познайомитися з творчістю нових для них письменників, відкрити нових героїв, пізнати світ за допомогою книги та отримати насолоду від читання.  

Ми раді оголосити початок літніх читань в нашій бібліотеці, які пройдуть під  девізом «У літо з книгою». 

 

Літні читання 2025 

Червень 

              Відкриття літніх читань. Книжкова виставка-порада «Що почитати влітку».  (01.06.-06.06)

2.             Веб листівка «Безпека відпочинку влітку» (10.06)

                  Від книги до фільму. Екранізація літературних творів.  

             Перегляд фільму «Читець» за однойменною книгою Бернгарда Шлінка. (17.06)

                   Віртуальна етноподорож «Легенди купальської ночі» (24.06)

                Віртуальна історична довідка «Історія української Конституції» (28.06) 


Липень 

 Індивідуальна консультація «Що почитати влітку» (02.07)

       Читацький марафон. Анкетування (протягом липня)

       Рекомендації читачів «Прочитав сам і вам раджу» (12.07)

      Патріотична онлайн інформація до Дня Державності «Крізь плин століть і      гомін сьогодення» (15.07)

     Від книги до фільму. Екранізація літературних творів. Перегляд фільму за романом С. Кінга «Кладовище домашніх тварин» (25.07) 


                                                       Серпень   

     Анкетування «Мої враження від прочитаних влітку книжок». (01.08)

     Від книги до фільму. Екранізація літературних творів. Перегляд фільму «Фелікс Австрія» за однойменним романом С. Андрухович (14.08)

 Відеоекскурс до Дня Прапора «Наш стяг – пшениця у степах під голубим склепінням неба»  (23.08)   

 Індивідуальна літня бібліоконсультація «Що цікавого на полицях» (25.08)

 Закриття літніх читань. (30.08)  


Наша бібліотека чекає на Вас.

 

 

15 травня 2025 р.

Кольори української долі (до Всесвітнього дня вишиванки )

Щорічно у третій четвер травня українці та  друзі України в усьому світі відзначають День вишиванки – одне з найбільш самобутніх свят, присвячених розквіту української культури. Вишиванка протягом багатьох століть використовувалася українцями в повсякденному гардеробі, але водночас сприймалася як оберіг – символ здоров'я та краси. Вважається, що орнамент вишиванки захищає від недобрих поглядів, невдач та хвороб. Дівчата шили вишиванки і до свого весілля – в якості приданого. А ще в узорах вишивки жінки розповідали про свої думки й почуття, сподівання і страждання. Тому є вишивки сумні й замріяні, а є радісні й веселі. Що символізують кольори вишиванки? Білий — символ невинності та оберіг від нещастя, червоний — символізує любов до людини, життя, енергію сонця, радість, чорний — багатство і добробут, зелений — жіночий колір, синій — символ неба і води, звільнення від недуг і душевний спокій, золотий або жовтий — символ меду і пшениці, добробуту, достатку, багатства.

Наша читачка Бардиш Оксана поділилася розповіддю про вишиванки, які зберігаються в її родині:   

«У нашій родині представники старшого покоління завжди розповідали молодшим про своє життя, а ми, діти, з цікавістю слухали: як то воно було за Польщі, у першу і другу світову війну, як тоді жили, працювали, вчилися у школі, яку їжу їли, у що вдягалися. Справжньою скарбницею старожитностей є скриня бабці Анастасії. На фото я хочу показати сорочки, які вона сама шила і вишивала для себе і своїх дітей. Це сорочки з домотканого полотна, кожна прикрашена вишивкою. Цим речам близько 80-90 років. Деякі залатані, що свідчить про невеликий сімейний достаток, але речі ці берегли, не викидали, як робимо ми зараз зі своїм одягом, що вийшов з моди. А може, не викидали ще й тому, що в кожен вишитий хрестик, в кожну стрічку вкладено частинку душі.

Давно нема моєї бабці Анастасії, нема й тих, для кого вона вишивала, а речі живуть, як пам'ятка про невтомну працю, як символ краси і творіння людських рук». 








 

 

 

8 травня 2025 р.

Війна і Перемога: біль і пам'ять

 Друга світова війна… Дорогою ціною дісталася нашому народові перемога. Величний подвиг в ім’я людства – поза часом. Пам’ять – незгасна.

Що про ту жахливу добу знаєте Ви? Перечитайте велику спадщину документальної та мемуарної літератури вітчизняних та зарубіжних авторів, художні твори, історичні дослідження про страшну трагедію 1939-1945 років.

Огляд підготовлено на честь 80-річчя  Перeмоги над нацизмом  у Другій світовій війні.  




6 травня 2025 р.

Ми щиро вдячні

 Ми завжди раді, коли читачі відвідують бібліотеку, щоб взяти  книгу, а також для того, щоб подарувати книгу бібліотеці. Ми щиро вдячні нашій постійній читачці Ірині Ромашко, яка подарувала нам книги.