Король українського тиражу. 13 листопада минає 135 років від дня народження Остапа Вишні.

 13 листопада минає 135 років від дня народження Остапа Вишні.

 Його  називали “королем українського тиражу” . Остап Вишня – неймовірно унікально популярна особистість, письменник рекордних – мільйонних тиражів, твори якого знали навіть неписьменні. У нього дуже важка доля, але й після 10 років каторги не перестав він “усміхатись” та працювати аж до смерті. Народився 1 січня 1889 року на Полтавщині в містечку Груні в незаможній багатодітній (17 дітей)родині. Справжнє ім’я письменника – Павло Михайлович Губенко.

Закінчивши двокласну школу у Зінькові, мріяв стати вчителем, але через брак коштів його відправили навчатися до Київської військово-фельдшерської школи, де Павло майстерно грав у драматичному гуртку. Навчання там було безкоштовним. Згодом вступає до Київського університету на історико-філологічний факультет, але у зв’язку з подіями 1917 року, закінчити його так і не вдалося.

Перший сатиричний твір «Демократичні реформи Денікіна (Фейлетон. Матеріалом для конституції бути не може)» було опубліковано в газеті «Народна воля» в 1919 році під псевдонімом П. Грунський.

Остапа Вишню звинуватили “в контрреволюційній діяльності й тероризмі”, оголосили “ворогом народу”. 10 років він провів у засланні в  сталінських таборах.   

У 1943 році письменника звільнили з ув’язнення. Це сталося на прохання Олександра Довженка. Після цього Остап Вишня продовжив свою літературну діяльність. Однак тоді радянська влада пильно стежила за роботою автора. Йому дозволили працювати редактором журналу «Перець».

У 1955 році сатирика реабілітували. А через рік 28 вересня 1956 року він помер. Поховали Остапа Вишню на Байковому кладовищі у Києві.

За життя Остапа Вишні побачило світ понад 100 збірок його творів. Його твори перекладені багатьма мовами .

 За типом світобачення Остап Вишня – лірик. Письменник започаткував новий літературний жанр –« усмішка», який він сам називав різновидом фейлетону.

 …Ну, а вмів же бути і суворим,

І безжальним бути Вишня міг,

Як назустріч чорним поговорам

Підіймав свій праведний батіг!

 

Без гучних прожив він декламацій, —

А в душі поезія цвіла!

Друг людини, друг природи й праці,

Грізний ворог нечисті і зла.

 Так сказав про Остапа Вишню його друг Максим Рильський    

 

 

Олесю Дяку - 65

Кожен художник через творчість знайомить своїх читачів з історією свого життя. Читати вірші цікаво, коли в них прослідковується сповідь автора. Саме таким поетом є Олесь Дяк. У його віршах відчувається відповідальність і перед читачами, і перед літературними образами.

Олесь Дяк народився 8 листопада 1959 року в с. Радча на Івано-Франківщині. Освіту здобув в Івано-Франківському технікумі фізичної культури (спеціалізація – плавання) та Львівському національному університеті імені Івана Франка (українська філологія). У творчому доробку поета – 15 збірок, серед яких найпомітніші: «Той, що летить» (1990), «Тягар всевидящого ока» (1991), «Воскреси птаха» (1993), «Ілюзія дива» (1998), «Шипшинова моя душа» (2003), «Світ незірваної ожини» (2005), «Біла любов» (2008), «Роса первозданна» (2010) та «Політ водоспаду» (2012), «Звуки непереможні» (2014).

Відомий як автор і виконавець власних пісенних творів у жанрі співаної поезії та популярної музики. Найвагомішою музичною відзнакою поет-пісняр вважає звання Дипломанта І Фестивалю української сучасної пісні «Червона рута» в Чернівцях (1989)   

 

106-та річниця створення Західноукраїнської Народної Республіки.

 1 листопада 2024 ми відзначаємо 106-у річницю створення Західноукраїнської Народної Республіки. Ця дата в історії України є знаковою і її щороку гідно вшановують.

1 листопада 1918 року українці Галичини заявили про своє право жити у власній державі і бути господарями на своїй землі, тоді була створена ЗУНР. Ми є нащадками тих подій і не маємо права забувати про подвиг полеглих Героїв.

Хай пам’ять про загиблих дає наснагу живим для боротьби за утвердження Української Держави, заради якої відбувся Листопадовий Чин!  

Вигодська бібліотека підготувала книжкову виставку з нагоди цієї дати. 

27 жовтня – День української писемності та мови

27 жовтня в Україні відзначається День української писемності та мови. Ця дата відзначається в  пам’ять про святого Нестора-літописця. Державне свято було започатковано 1997 року Указом Президента «Про День української писемності та мови» на підтримку «ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливої ролі української мови в консолідації українського суспільства».

Традиційно у День української писемності та мови проводиться Всеукраїнський радіодиктант національної єдності, головною метою якого є не стільки перевірка грамотності, скільки єднання довкола української мови. Долучитися до написання диктанту може будь-хто. Цьогоріч радіодиктант проводиться 25 жовтня. Автором тексту диктанту є Оксана Забужко, а читатиме його поет-фронтовик Павло Вишебаба.

Особливо важливим свято стає у дні повномасштабного вторгнення росії в Україну. Протягом багатьох століть мову забороняли та намагались викорінити, а над носіями вчиняли геноцид. Зараз, на жаль, ми спостерігаємо циклічність історії, тому особливо важливо вшановувати мову та не забувати про її історію.

 

  

Осінній Тичинофон "Феєрія духу"

З нагоди виходу роману Ярослава Карпця  «Феєрія духу» про Павла Тичину,  було оголошено Осінній Тичинофон -   читання віршів Павла Тичини. Наша бібліотека з радістю бере участь в поетичному Тичинофоні.