Синьо-жовтий символ незламності

 Щороку напередодні Дня незалежності ми вшановуємо одну із головних національних святинь – Державний Прапор України. В Україні це свято встановлене згідно з указом Президента Леоніда Кучми «Про День Державного прапора України» від 23 серпня 2004 р., а у 2009 р. Президент Віктор Ющенко вніс до Указу зміни, заснувавши щорічну офіційну церемонію підняття прапора 23 серпня по всій Україні. 23 серпня 2022 року на площі біля Вигодського будинку культури урочисто відзначили День Державного Прапора України. На урочистості були присутні представники місцевої влади, духовенство, школярі та випускники шкіл та мешканці селища. Честь підняття прапора була надана кращим випускникам Вигодського та Шевченківського ліцеїв. Колишній вчитель Вигодської ЗОШ Володимир Семків, який в перші дні Незалежності вперше підняв синьо-жовтий стяг у Вигоді, сьогодні передав прапор представникам молодого покоління.

Під нашим прапором ми мусимо жити і працювати так, щоб нащадки пишалися перемогами та успіхами своїх батьків та дідів, щоб світ знав могутню, процвітаючу державу – Україну.

30 липня - Всесвітній день протидії торгівлі людьми.

 Торгівля людьми – це злочин, в якому жертвами можуть бути всі: чоловіки, жінки, діти. Будь-яка особа, незалежно від віку, статі та свого походження, може стати об’єктом примусової праці, жебрацтва, сексуальної експлуатації.

   У 2013 році Генеральна Асамблея Організації Об'єднаних Націй проголосила 30 липня - Всесвітнім днем протидії торгівлі людьми, зазначивши, що в цей день необхідно підвищувати рівень поінформованості громадян стосовно глобальної проблеми торгівлі людьми і привертати увагу до важкого становища жінок, чоловіків і дітей, які стали жертвами цього злочину, а також заохочувати людей активно допомагати постраждалим і протидіяти торгівлі людьми.

Пропонуємо вашій увазі інформацію, яка буде корисною всім, хто в цей непростий час виїздить за кордон. 

28 липня - День Державності

 День Державності запропонував ввести Президент України Володимир Зеленський 2021 року, під час святкування дня Незалежності. «Точка відліку» української державності – заснування Києва, столиці Київської Русі та сучасної України. Це свято відзначатиметься у день хрещення Київської Русі – 28 липня. В цьому році День Державності ми будемо відзначати вперше. День української Державності утверджує зв'язок наших сучасників з багатьма поколіннями нашого народу. До цієї дати працівниками центральної бібліотеки нашої громади підготували книжкову виставку «Українська державність: від Київської Русі до сьогодення». Вона ілюструє весь нелегкий історичний шлях України до своєї Державності.

  

  

Топ-7: підбірка книжок про війну в Україні

 В сучасній Україні написали багато книжок про війну. Але не всі з них стали популярними. Ми вважаємо, що у деяких випадках це несправедливо. ми зробили підбірку з семи таких книг. Ми включили сюди як відносно мейнстрімні, так і ті, про які ви навряд чи чули. Більшість з них є мемуарами (реальні спогади учасників бойових дій). Читайте, це важливо і цікаво.  

Чорне Сонце

Василь Шкляр 

 

Книга присвячена бійцям “Азову”. Але не сучасного, найбільш боєздатного підрозділу у світі, а того “Азову”, який став на захист України у 2014 році. Тоді батальйон не був ніде зареєстрованим і не всі добровольці у ньому мали зброю. На той час емблемою підрозділу було чорне сонце - звідси й назва книги. Головним героєм є реальний боєць “Азову” з позивним “Художник”. Василь Шкляр познайомився з ним у Кривому Розі, ще до Майдану. А пізніше дізнався, що хлопець поїхав добровольцем на Донбас. Цю книгу не можна вважати документальною, адже “Художник” став лише прототипом ліричного героя. У перші півтора тижня, після виходу, було продано 10 тисяч екземплярів “Чорного сонця”. Це був увесь наклад. Видавцям довелося надрукувати ще 16 тисяч примірників, які теж повністю розкупили.  

Інтернат

Сергій Жадан 

 

Про цю книгу чули всі, хто цікавиться сучасною українською літературою. На неї чекали, як на “найважливіший текст про нашу війну”. Це історія шкільного вчителя, Паші, який їде забирати свого племінника з інтернату. У романі описується триденна дорога по малого і назад. Герой зустрічає військових, бойовиків, їде через маленькі містечка і бачить людей, які не розуміють, що відбувається. А ми дивимось на світ крізь його очі. 

У цій книзі війна не описується, а відчувається. Тут розповідають про те, як себе почуває цивільна людина, коли її життя поступово рушиться. Коли відбувається те, з чим вона нічого не може вдіяти. Досить незвичний роман, який наразі отримав величезний відгук у широкої аудиторії (лише подивіться на його рейтинги в онлайн-бібліотеках).   

Серія “Пехота”

Мартін Брест 

 

Це історія топменеджера, який різко перетворився на сержанта ЗСУ. Автор мобілізувався з початком війни на Донбасі й, доки служив, писав заміточки у себе в соцмережах. На передовій він провів дев’ять місяців. А коли повернувся до цивільного життя, то видав три книги на базі цих заміток. Це було закономірно, адже дописи Мартіна стали настільки популярними, що лишити їх на Фейсбуці було б злочином. 

У цих книгах є все: про атаки, перемоги, помилки, розчарування, військову бюрократію та побут. Автор, окрім того, що хороший топ-менеджер і військовий, ще й добре пише. Це логічно, адже інакше ніхто б не чекав продовження його історій. 

Життя після 16:30

Олександр Терещенко 

 

Олександр Терещенко - це миколаївський журналіст і відеооператор. У 2014 році він пішов добровольцем в АТО, обороняв Донецький аеропорт. Під час чергового бою, рятуючи життя чотирьох побратимів, Олександр втратив око, праву руку та кисть лівої. У 47 років його життя розділилося на дві частини: до і після 16:30 дня, коли його поранили. 

У цій книзі немає розповідей про війну. Вона про те, як жити далі. Як справлятися з депресією і приймати, що ти залежиш від допомоги інших людей. Автор відверто та з гумором розповідає про найважчі моменти та своє повернення до життя. Зараз Олександр Терещенко є головою асоціації учасників АТО у Миколаєві та заступником начальника київської Академії патрульної поліці 

Батальйон “Донбас”. Записки добровольця

Ігор Родін 

 

Це історія київського таксиста та військового історика. Коли почалася війна на Сході, йому було вже за 50 років. Але Ігор Родін не міг всидіти на місці. У минулому він був прапорщиком у повітряно-десантних військах і відчував, що має знаходитись на передовій. В армію його не брали через вік, тож він пішов у добровольчий батальйон “Донбас”. Ігор воював, був зразковим солдатом, вийшов з Іловайська без єдиної подряпини, але потрапив у полон. Герой провів у підвалі бойовиків майже рік. І після того, як його визволили знову повернувся на передову. 

Дивовижно виважені та благородні мемуари. Знаємо, звучить дивно, але ви зрозумієте, якщо прочитаєте. Небанальна історія про те, як воно - воювати, сидіти в полоні і знову воювати. І про те, що навіть “на тій стороні” є хороші люди, а у нас - не завжди. Звісно, що це не закономірність. Але дана книга допомагає подивитись на все під достатньо незвичним кутом.   

Грязь [*khaki]

Сергій Сергійович  

 

Ця книга теж з’явилась із заміток у соцмережах, які писав розвідник гірсько-штурмової бригади. Тут є про бойові виходи, нескінченні кілометри на пузі, розтяжки та вогневі сутички. Книгу можна схарактеризувати як динамічні військові мемуари. 

Бруд - це слово, що описує війну, а “хакі” - це колір військової форми (це слово теж перекладається як “бруд”). Вразливим людям не варто читати цю книгу: тут намішані різні мови, діалекти, суржик і відверта лайка. Але, мабуть, ця книга має бути. І ті, кого не відверне така “обкладинка” знайде у ній дещо важливе.  

Сліди на дорозі

Валерій Ананьєв 

 

Це перша “жива” книга про війну на Сході. Читач, наскільки це можливо, відчує на собі те, що відчувають солдати. Тут про напругу, спроби допомогти пораненому товаришу, листи від коханої. У книзі є близько сотні QR-кодів за якими можна подивитися оригінальні відео та фотоматеріали описаних подій. Увесь матеріал був знятий на фронті, у 2014 році. Це інтерактивна книга про війну. Українських аналогів ми не знаємо, тож радимо ознайомитись. Це унікальний твір.

10 книг для молоді, які варто прочитати

 Кажуть, теперішні підлітки взагалі не читають книжок. Їм дай лише полайкати когось в Інстаграмі чи пострімити «Доту». Ми такими не були, сучасне покоління – пропаще, попереду – безодня невігластва, в якій зникнуть всі надбання людства. Ви теж так думаєте? А може, все не так погано? Сучасний підліток – такий же, що й колись. Його потрібно зацікавити та мотивувати, і він закине комп’ютер заради справді крутої книжки. Спеціально  «складних дітей» ми підготували топ найкращих книжок для підлітків та молоді 12, 14, 15 і 16 років. Ці видання стали бестселерами, деякі з них екранізували, але – що найголовніше – їх справді читають підлітки!