22 травня 2019 р.

Новий фільм про Кобзаря

Цьогоріч ми відзначали 205 річницю з дня народження Тараса Шевченка. До цієї знаменної дати українські кінематографісти прийшли з новим здобутком – фільмом «Тарас. Повернення».  До образу Великого Кобзаря кінематограф звертався багато разів. 1926 року роль Шевченка зіграв корифей української сцени Амвросій Бучма.  1951 року роль Тараса виконав С. Бондарчук у фільмі «Тарас Шевченко», за яку отримав звання Народного артиста СРСР.  В 1964 році режисер Володимир Денисенко поставив фільм «Сон» про молоді роки поета, роль якого виконав тоді ще молодий студент Іван Миколайчук.
У 2016 році почалися зйомки нового фільму «Тарас. Повернення». Зйомки проходили в Казахстані та в Україні. У фільмі відзнято 38 локацій, більше сотні акторських ролей. Головну роль зіграв Борис Орлов. Режисер Олександр Денисенко. Передпрем’єрний показ відбувся 9 Березня 2019 року у Національному музеї Т.Г. Шевченка.
Минулої неділі (19 травня 2019 року) цей фільм було показано в нашому Будинку культури. Був повний аншлаг. Зал був повністю зайнятий гладачами. Присутніми були начальник відділу культури В. Гібчинський, селищний голова Ярослав Наум, мешканці селища, учні школи.
Після фільму відбулася творча зустріч з режисером фільму Олександром Денисенком. Мешканці нашого селища добре пам’ятають цю людину по фільму «Високий перевал» (1981) який знімався у нашій місцевості, а О. Денисенко виконав у ньому роль Гарвасія Доцьо, за яку був удостоєний гран-прі Міжнародного фестивалю «Молодість». Зустріч вигодян з режисером була теплою і радісною.









 

14 травня 2019 р.

Вибирати книги для свого і чужого читання - не тільки наука, але мистецтво.

В наш час, коли комп’ютерні технології оволодівають всіма сферами життя, читання як хобі, відходить на другий план. Постійно чую вислів, що люди перестали читати, бо всі, а особливо молодь, «сидять в Інтернеті». Хочу не погодитися з таким висновком. По-перше,  залишився той відсоток людей, які завжди любили читати. По-друге, якраз Інтернет дає більші можливості для читання, бо книгу, яку не можна придбати через високу ціну чи тому, що її нема у продажі, можна знайти у електронному вигляді. По-третє, є ще такий варіант знайомства з літературою, як аудіокнига. Хоч це не зовсім читання, але як альтернатива цілком підходить у поїздках, для учнів, студентів або тій категорії людей, які вміють поєднувати дві справи.
  А зараз я хочу дати декілька порад , щоб книга стала для вас кращим товаришем, мудрим порадником і джерелом знань.
  Перш ніж купити книгу, погортайте її, почитайте невеличкі уривки з різних сторінок, якщо вам захочеться читати далі, купуйте – ви не помилилися з вибором.
  Якщо ви хочете придбати книгу в інтернет-магазині, замало буде самої лише анотації. Пошукайте відгуки тих, хто вже її прочитав, розпитайте своїх знайомих, вчителя літератури, бібліотекаря, можливо, їхні поради вам допоможуть.
  Читаючи одну книгу, відразу плануйте, що будете читати наступним: це може бути інший твір того ж автора або книга на подібну тематику. А ще треба вміти переключатися, і після історичної епопеї чи філософської прози, вам захочеться почитати щось легкого розважального характеру.
  Пам’ятайте вислів Оскара Уайльда: «Є книги, які потрібно перечитувати кілька разів, є книги, які можна читати один раз, є книги, які краще взагалі не читати». Якщо ви взяли в бібліотеці або купили книгу, а вона вам не читається, не треба мучити себе і книгу – відкладіть її, здайте в бібліотеку, продайте або подаруйте, бо комусь іншому вона може сподобатися. Адже це як страва, яка вам не смакує. Ви можете її з’їсти, але вона не наситить вас, а навпаки викличе тільки відразу. Не забувайте, що книга – це духовна їжа, то ж не псуйте собі літературний смак.
  Чим більше ви читатимете, тим швидше у вас з’явиться літературне чуття, ви легко будете орієнтуватися у книжковому морі і як досвідчений лоцман знаходитимете правильний шлях у пошуку нових книг.
                                Бажаю вам цікавого читання!

10 травня 2019 р.

Пам'ятати, щоб не повторилось

Війна завжди прокляття, війна завжди біль людський. Страшні сліди залишила вона і на українській землі. На території України в руїни та згарища фашисти перетворили 114 міст та 28 тисяч сіл. Усе далі відходять у минуле грізні роки Великої Вітчизняної війни, але не згасає пам’ять про тих, хто поліг в боях, хто віддав своє життя за майбутнє прийдешніх поколінь.
В переддень Дня пам’яті та примирення та річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні в парку нашого селища відбулися урочистості з нагоди цього дня. Відбувся мітинг-реквієм в пам'ять тих хто загинув. Пройшов урочистий концерт та покладання квітів до пам'ятника загиблим. В бібліотеці було організовано книжкову виставку , на якій було представлено книги присвячені цій даті








 

17 квітня 2019 р.

Роздуми над закритою книгою

Вже стало доброю традицією кожної осені чекати нового роману молодого українського автора Макса Кідрука. Але цього року він потішив своїх прихильників новою книгою навесні. Це збірка оповідань під назвою «Заради майбутнього»,  до якої увійшли і твори, що публікувалися раніше у різних виданнях і зовсім нові оповідання. Що можна сказати про книгу? Трохи несподівано сприймати  Кідрука як автора малої літературної форми, а все інше чисто по-Кідруковому: це і жахи, і містика, і техно, і реальність, яка може бути і веселою, і сумною, і жорстокою. Хочу зупинитися на деяких з оповідань.
«Ельвіра» - це не тільки і не стільки про бойові дії на Сході, як про те, що війна кардинально змінює не тільки долі, але й людські характери. Доброта може перетворитись на жертовність, байдужість на ненависть, боягузтво на озлобленість. Та попри все треба залишатися Людиною.
«Знову і знову» розкриває тему помсти. Двоє героїв оповідання стали жертвами підлого обману. Вони не знайомі між собою, живуть у різних містах, але обоє вирішили помститися кривдникам. В результаті гине і сам шахрай і його жертва. От і думай, читачу, чи потрібна була помста ціною власного життя.
Хто з вас пам’ятає шкільну програму з української літератури? Враження таке, ніби її складали спеціально так, щоб учні не хотіли читати. А що може вийти з отакого ставлення до програмового матеріалу розкаже автор у оповіданні «Моя література».
На відміну від багатьох програмових творів, книги Макса Кідрука читати цікаво завжди і у будь-якому віці. То ж хочу побажати автору нових творчих здобутків, а всім його шанувальникам набратися терпіння і дочекатися, коли восени вийде новий роман автора «Доки світло не згасне назавжди».

5 квітня 2019 р.

СОЛДАТСЬКА ПРАВДА ПРОСТИМИ СЛОВАМИ

Сучасні письменники дедалі частіше презентують книги про війну, польові розповіді та історії, які ошелешують. Автор відомої книги сучасності «Іловайськ» – Євген Положій презентував нове видання, розлоге довершення попередньої книжки – «5 секунд, 5 днів».   І саме її ми представляємо сьогодні  нашим любителям книги. 
 
Положій Є. П’ять секунд, п’ять днів [Текст]: роман/ Євген Положій.–Київ: Нора-друк,2016.– 176с.– (Читацький клуб)  
Євген Положій народився в селищі Терни на Сумщині. Його батько український письменник та сценарист Віктор Положій. Вищу освіту отримав у Сумському педагогічному університеті. Автор шести романів. Найвідоміші з них «Дядеяко на ім’я Бог» (2008), «По той бік Пагорба» (2010), «Іловайськ» (2015).   
До цієї книги ввійшли ті історії, які не вдалося помістити у «Іловайськ». У новому романі письменника описані події, які відбувались з героями і до війни, і під час Іловайської трагедії, і після демобілізації.
Головний герой, який все життя — у Вільних профспілках, на обох Майданах — бореться за справедливість, зрештою, коли починається війна, йде на фронт і там потрапляє в «Іловайський котел». Тяжко поранений, у складі групи з тринадцяти бійців, намагається вижити в безнадійній ситуації. Після піврічного лікування, восьми операцій, емоційно виснажений, він приймає рішення, що вже зробив свою справу і прийшов час відпочити. Але коли старий товариш — народний герой, той, хто разом з ним пліч-о-пліч боровся за правду, тепер силою і страхом створює в рідному місті свою бізнес-імперію, стає очевидним: якщо не борешся зі злом, опиняєшся на темному боці. Тож боротьба триває...
Тож вдумливого нам всім читання і до нових книг.